У п’єсі відображено зміни, які відбулися в українському селі після реформи 1861 року. Мартин Боруля — чиновник, тобто вільна людина, яка сплачує грошовий податок. Як бачимо, чиновники — досить заможні люди, у них велике господарство, на якому працюють також і наймані робітники — збіднілі селяни. Мартин платить робітникам «на своїх харчах тридцять рублів», крім того, утримує сина-чиновника. Відповідно до указу, чиновники були зобов’язані подати документи, які підтверджували б їхнє дворянське походження. Якщо ж таких документів не буде, то їх прирівняють у правах до селян. Тому Красовський демонструє зверхність над Борулею.
Воповіданні «федько-халамидник» письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. федько — син бідного робітника, а толя — дитина з багатої сім’ї. федько був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетником, заважав хлопцям гратися, шкодив їм. толя ж був тихим і смирним, ніколи не бешкетував. федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. толя, често-любивий, захотів і собі похизуватися перед хлопцями. федько не байдужий до чужого нещастя, він благородний, готовий прийти на виручку. толя підлий і брехливий. він навіть не подякував федьку за те, що той врятував його від смерті. толя черствий і байдужий до нещастя інших людей. він зміг безтурботно гратися в той час, коли на цвинтарі ховали його рятівника. читать полностью:
У п’єсі відображено зміни, які відбулися в українському селі після реформи 1861 року. Мартин Боруля — чиновник, тобто вільна людина, яка сплачує грошовий податок. Як бачимо, чиновники — досить заможні люди, у них велике господарство, на якому працюють також і наймані робітники — збіднілі селяни. Мартин платить робітникам «на своїх харчах тридцять рублів», крім того, утримує сина-чиновника. Відповідно до указу, чиновники були зобов’язані подати документи, які підтверджували б їхнє дворянське походження. Якщо ж таких документів не буде, то їх прирівняють у правах до селян. Тому Красовський демонструє зверхність над Борулею.