Автор висміює запорожців чи захоплюється ними? За співомовкою Запорожці у короля

Ми живемо на україні. наша батьківщина здавна славилася не лише щедрим урожаєм, родючими землями та багатими лісами. найбільше, чим завжди дивувала весь світ україна - це українці. працелюбні, терплячі та горді. у всі часи вороги намагалися захопити наш край, висмоктати з нього всі багатства, а людей забрати у рабство. хто лише не нападав на наші землі. всі нападники намагалися зробити з українців рабів, змушуючи забути рідну мову та вірити у їхнього бога. але українці - волелюбний народ. ще не народилася та сила, яка б змогла поработити нас. наші предки відвоювали для нас вільну україну, ціною своєї крові, своїх життів. багато з них полягло у цих тяжких битвах задля того, щоб зараз ми вільно ходили до українських шкіл, вільно спілкувалися рідною мовою, молилися у своїх церквах і працювали на себе. основний заповіт, який залишили для нас наші предки - берегти україну, її гордість, її свободу, її волю. тому ми повинні любити і берегти наш край, обороняти україну від загарбників. і ніколи не забувати про тих, кому ми завдячуємо за те, що живемо у вільній, незалежній державі, пам*ятаючи слова великого шевченка:   і мене в сім'ї великій,  в сім'ї вольній, новій  не забудьте пом'янути  незлим тихим словом.

Вот тебе пример 

Жив поживав на світі один могутній чоловік.Звали його Іван Сила.Він любив пригоди.Сталося таке іде він одного дня до свого кума та й бачить в однієї юної дівчини сумочку відібрали.
-О ні!Говорить дівчинка.
-Що сталося зелено око?Питає Іван.
-У мене відібрали сумочку.
-А що ж там було?
-Там було найкраще що в мене є!Говорить Зелено ока!
-Там був мій розум!
-Тебе як звати?
-Мене звуть Марійка Весна я з бідної сім'ї мій тато пиячка
всі гроші він витрачає на цигарки, алкогольні напої.Ми з мамою сьомий день лише на сухарях живемо!
-А мене звати Іван Сила я теж з бідної сім'ї мене покинули мої батьки я дуже довго копався щоб тільки вийти із-за воріт дитячого будинку потім виріс і став дуже могутнім чоловіком!
-Хочеш ти будеш мені як за доньку?
-Звісно ж хочу?
Тоді пішли будемо шукати твою сумочку ішли вони 7 днів і 7 ночей пройшли соснові, кленові, дубові ліси і прийшли до густого-прегустого чагарнику.Бачать хатинка стоїть і біля віконці якась дівчина стоїть!
-Добридень,Добридень бачу довго ви шукали мене, але все таки знайшли!По що прийшли що бачили в лісах могутніх!
-Бачили лише дім твій дівчино красная.
-Прийшли ми по сумочку не бачила?
-Бачила ось вона в мене в хатинці лежить!
-Навіщо вона вам?
-Це моя сумочка ану віддай!
-Добре,добре віддам, але скажіть с чого ви взяли що це була я?
-Ми бачили сліди які вели лісами могутніми
-Ланами широкополими
-Ось ваша сумочка тримайте!
-Дякую відповіла Весна
І побігли вони далі шукати пригод!