• Бесіда за питаннями: 1. Що вас вразило під час читання оповідання?
2. Як автор ставиться до своїх героїв?
3. Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?
4. Чого навчає нас оповідання «Скарб»?
5. Який висновок ви зробили для себе, прочитавши даний твір?
6. Чи є в нас час люди, схожі на Павлуся?
7. Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх потратили?
Якось пізнім вечором йшов стежиною повз сільські подвір’я художник. Щойно випав сніг. Він скрипів під ногами, переливався срібно-голубими барвами під місячним сяйвом.
Ураз художник уповільнив ходу й зупинився, вражений тишею та красою зимового вечора.
Зупинився, прислухався, придивився. Побачив він «заквітчані» інесм дерева, хатинку під пухнастою шапкою снігу, з-під якої блимали гарячі вогники віконець. Замилувався.
Помандрував його погляд за вогниками аж на самісіньку гору, де відпочивав стомлений роботою вітряк, і здалося йому, що хатинки танцюють повільний новорічний танок. Відчув художник мінливу тишу. Все затихло, не ворухнеться.
Золотавий місяць гойдався, ніби наспівував пісеньку для зірочок: «Спи, моя зіронько, спи...».
Прийшов художник додому і намалював живописну картину чарівного сільського пейзажу." (Елла Бєлкіна)