Будь ласка до ть нормально:
Рольова гра Інтерв’ю з головним героєм повісті «Неймовірні пригоди Іван Сила ».
Орієнтовні питання:
- Чи мріяли Ви в дитинстві стати відомим?
- Чи подобалася Вам слава та увага суспільства до Вашої особи?
- Які зустрічі та знайомства Вам запам’яталися найбільше?
- Що необхідно для того, щоб удосконалювати свої фізичні можливості?
- Що б Ви порадили сучасному молодому поколінню?
- Чому Ви вирішили повернутися на батьківщину?
На мою думку,гроші у складних життєвих ситуаціях нічого не варти.Як приклад можна навести твір Осипа Турянського Поза межами болю .У ньому розповідється про полонених ,яких конвоювали сербські вояки .Семеро зважуються на втечу ,але тікати було нікуди .Велась напружена боротьба приречених на голодну смерть між інстинктом і духом. Ворогами полонених були голод , холод і безнадійність .Їм довелося скласти важкий іспит на право бодай померти людьми.В таких нелюдських ситуаціх навіть маючи гроші ,ти нічого не зможеш зробити.В цих обставинах людяність і надійність варти всього
У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького.
Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті. Джерелом комічного, як правило, є якась невідповідність, життєва суперечність, наприклад, між метою і засобами її досягнення, формою і змістом, діями і обставинами. Сміючись над чимось, ми немовби підносимося над визначеними суперечностями, долаємо їх. Отже, на сторінках повісті «Кайдашева сім'я» сміх — це виклик безглуздості обставин, які формують самі для себе герої твору, що ведуть домашню війну. Саме цей сміх дозволяє читачеві піднестися над дріб'язковістю подібних обставин, уникнути їх, очиститися від життєвої скверни.
Письменник використовує різноманітні засоби творення смішного. Прослідкуємо, наприклад, за розмовою-грою між братами Кайдашами, в якій вони обговорюють риси дівчат. Уся ця розмова побудована на контрастах, несумісності смаків та уявлень про красу: «Доладна, як писанка» — «ходить легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить»; «повновида, як повний місяць» — «гарна... мордою хоч пацюки бий»; «тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист» — «лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять». Дотепні словесні характеристики підкреслюють критичність погляду хлопців, вдалі поєднання порівнянь викликають сміх. Отже, ми гаємо тут використання такого засобу творення комічного, як словесна характеристика, дотепний вислів.
Крім того, Нечуй-Левицький у змалюванні домашньої війни постійно вдається до змалювання комічних ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто вражаючі.
Так, наприклад, дуже яскравою є сцена, у якій Мотря з Кайдашихою б'ються за мотовило. Взаємна ненависть цілком опановує жінками, позбавляючи їх здорового глузду: «Молодиці стояли бліді, як смерть, і від злості ледве дихали. Вони вже не мали сили самі покинути те мотовило...»