Головні герої: Федько, Толя, Стьопка, Льонька, Спірка, Гаврик, Іван (батько Федька), Іваниха.
Сюжет: Федько був особливим хлопцем. Він постійно робив шкоду. Федько міг вибити з рогатки шибку, зруйнувати піщаний будинок, відбирати у когось повітряного змія, побитися з однолітками, тощо. «Спокій був його ворогом». Через це він мав репутацію розбишаки і халамидника. Незважаючи на це Федько був натурою щирою, чесною, благородною. «Федько брехати не любить… й товаришів видавати.»- за це його поважали однолітки і дорослі. Щовечора Федькові батько давав прочуханки за бешкет, але за те, що той чесно зізнавався у скоєному дарував копійку. Толя (син хазяїна, у якого винаймали житло батьки Федька) тендітний і слабкодухий хлопчик, хотів бути сміливим, сильним, авторитетним, як Федько. Батьки Федька забороняли йому з ним спілкуватися з Толею, бо він «не рівня», «не кумпанія» мужиченяті. Але Федько щоразу «спокушав» Толю своїми вчинками на нетипову для цього делікатного хлопчика поведінку. Навесні, під час криголаму на річці, Толик спровокував Федька перейти по крижинах з одного берега на інший. Федько побився об заклад з Толіком на ножик з костяною ручкою, а сам у разі невдачі пообіцяв віддати Толі чижика. Незважаючи на смертельну загрозу, Федько перебрався по крижинах з одного берега на інший, потім повернувся назад. Побачивши, який безстрашний Федько, як захоплюються його сміливістю люди, що стояли на березі, Толя непомітно від усіх стибнув на крижину. Але те, що з берега здавалось йому елементарним, іграшковим, насправді виявилось нездоланною перешкодою. Крига щомиті могла знищити Толю. Він злякався, розплакався, почав благати до На до йому прийшов Федько. Він ледь не загинув у крижаній воді рятуючи Толю. Дізнавшись про небезпечні забавки, батько Толі сильно розгнівався. Федько вши Толика, бере всю провину на себе. Ввечері батько Федька, незважаючи на сильний жар і кашель у хлопця, відшмагав його за скоєне. За три дні Федько помирає. На похорон Федька прийшли всі друзі, хлопці з сусідніх вулиць. А Толя визирав з вікна — йому було цікаво, як ховатимуть халамидника — і грався з чижиком, якого забрав у матері Федька, бо вважав, що він його виграв.
Де знаходиться межа між дійсністю і казкою? У деяких випадках відповідь на це питання проста, в інших – складна, багато в чому все залежить від тієї казки, яка розглядається. Основна проблема в тому, що фантастичність деяких казкових епізодів не означає того, що дійсність у них повністю заперечується.
За до фантастичних і, здавалося б, абсолютно нереалістичних образів талановиті автори найкраще передають щось справжнє, що відбувається в житті, але є складно з’ясовним простими словами.Ернст Теодор Амадей Гофманн. У своїй фантастичній казці “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” він зумів описати складне явище досить цікавим метафоричним чином. Головною дійовою особою твору жанру романтизм є крихітка Цахес – потворний карлик, який завдяки милості феї став усім подобатися і домагатися через це великого успіху, якого він не заслуговував, він забирав цей успіх у більш гідних людей.
Протягом усього твору можна ігати за тим, як Цахес, прозваний надалі Цинобер, абсолютно незаслужено отримує ті блага, які були призначені для інших. Чи давали йому право та ілюзія, створена завдяки милості
Сюжет: Федько був особливим хлопцем. Він постійно робив шкоду. Федько міг вибити з рогатки шибку, зруйнувати піщаний будинок, відбирати у когось повітряного змія, побитися з однолітками, тощо. «Спокій був його ворогом». Через це він мав репутацію розбишаки і халамидника. Незважаючи на це Федько був натурою щирою, чесною, благородною. «Федько брехати не любить… й товаришів видавати.»- за це його поважали однолітки і дорослі. Щовечора Федькові батько давав прочуханки за бешкет, але за те, що той чесно зізнавався у скоєному дарував копійку. Толя (син хазяїна, у якого винаймали житло батьки Федька) тендітний і слабкодухий хлопчик, хотів бути сміливим, сильним, авторитетним, як Федько. Батьки Федька забороняли йому з ним спілкуватися з Толею, бо він «не рівня», «не кумпанія» мужиченяті. Але Федько щоразу «спокушав» Толю своїми вчинками на нетипову для цього делікатного хлопчика поведінку. Навесні, під час криголаму на річці, Толик спровокував Федька перейти по крижинах з одного берега на інший. Федько побився об заклад з Толіком на ножик з костяною ручкою, а сам у разі невдачі пообіцяв віддати Толі чижика. Незважаючи на смертельну загрозу, Федько перебрався по крижинах з одного берега на інший, потім повернувся назад. Побачивши, який безстрашний Федько, як захоплюються його сміливістю люди, що стояли на березі, Толя непомітно від усіх стибнув на крижину. Але те, що з берега здавалось йому елементарним, іграшковим, насправді виявилось нездоланною перешкодою. Крига щомиті могла знищити Толю. Він злякався, розплакався, почав благати до На до йому прийшов Федько. Він ледь не загинув у крижаній воді рятуючи Толю. Дізнавшись про небезпечні забавки, батько Толі сильно розгнівався. Федько вши Толика, бере всю провину на себе. Ввечері батько Федька, незважаючи на сильний жар і кашель у хлопця, відшмагав його за скоєне. За три дні Федько помирає. На похорон Федька прийшли всі друзі, хлопці з сусідніх вулиць. А Толя визирав з вікна — йому було цікаво, як ховатимуть халамидника — і грався з чижиком, якого забрав у матері Федька, бо вважав, що він його виграв.
Відповідь:
Пояснення:
Де знаходиться межа між дійсністю і казкою? У деяких випадках відповідь на це питання проста, в інших – складна, багато в чому все залежить від тієї казки, яка розглядається. Основна проблема в тому, що фантастичність деяких казкових епізодів не означає того, що дійсність у них повністю заперечується.
За до фантастичних і, здавалося б, абсолютно нереалістичних образів талановиті автори найкраще передають щось справжнє, що відбувається в житті, але є складно з’ясовним простими словами.Ернст Теодор Амадей Гофманн. У своїй фантастичній казці “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” він зумів описати складне явище досить цікавим метафоричним чином. Головною дійовою особою твору жанру романтизм є крихітка Цахес – потворний карлик, який завдяки милості феї став усім подобатися і домагатися через це великого успіху, якого він не заслуговував, він забирав цей успіх у більш гідних людей.
Протягом усього твору можна ігати за тим, як Цахес, прозваний надалі Цинобер, абсолютно незаслужено отримує ті блага, які були призначені для інших. Чи давали йому право та ілюзія, створена завдяки милості