Дати розгорнуту відповідь на питання: "Живе той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя..." писав В.Симоненко. Чи можна назвати цей вислів його життєвим кредо?
Що таке робота і що вона дає? На мою думку, людина ніщо без роботи, томущо якщо не буде роботи, то не буде грошей, а не будегрошей не буде й їжі, одягу і всього того, що потрібне людині для існування. Взагалі, без роботи навіть було б не цікаво жити. Весь час лежати і лінуватися? І що ми з того зробимо? Як кажуть, під лежачий камінь вода не тече. В решті решт людина б просто зійшла зрозуму, адже якщо не буде роботи, що робити? Хто буде будувати нам магазини, а продавати в ньому? Хто буде писати книги? Людей лікувати? В школі, університеті, коледжі дітей навчати? Правильно-ніхто. Ми все життя працюємо, і маємо з цього користь, адже навіть весь світ-це одна суцільна робота. Отже, людина без роботи, як лежачий камінь. Ані користі, ані нічого.
Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову «авантюру». Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих «шпигунів». Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.
Взагалі, без роботи навіть було б не цікаво жити. Весь час лежати і лінуватися? І що ми з того зробимо? Як кажуть, під лежачий камінь вода не тече. В решті решт людина б просто зійшла зрозуму, адже якщо не буде роботи, що робити? Хто буде будувати нам магазини, а продавати в ньому? Хто буде писати книги? Людей лікувати? В школі, університеті, коледжі дітей навчати? Правильно-ніхто. Ми все життя працюємо, і маємо з цього користь, адже навіть весь світ-це одна суцільна робота. Отже, людина без роботи, як лежачий камінь. Ані користі, ані нічого.