Я хочу розповісти про другорядного героя Кактуса з твору «ТТБ» Л.Вороніної.
Це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я Сашко Смик. Колись він був як усі. Мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. Але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. Особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. Відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. Ображав свого сусіда Клима,обзивав його різними образливими словами.
Кактус не подобався багатьом. Автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. Називає цього героя орангутангом. Він дуже добре змальовує зовнішність та риси Кактуса, але без якогось захоплення ним. На мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність.
Сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. Мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».
Аналіз вірша «Запросини» В. Підпалого наведений в цій статті. «Запросини» В. Підпалий аналіз Тема «Запросини»: зображення оптимістичного настрою ліричного героя при виборі правильного власного життєвого шляху. Ідея «Запросини»: заклик до активного руху шляхами життя. Основна думка: життя тільки тоді є повноцінним, коли людина рухається, виявляє активність, прагне подорожувати. Жанр «Запросини»: філософська лірика. Римування: перехресне. Казка в поезії. Основні особливості: — фантастичні герої (я і ніч); — незвичайні предмети (золотий човен, золоті весла); — художня вигадка; — магічність числа «3» («три гори», «три річки», «три шляхи», «за трьома замками», «за трьома дверима», «у якомусь із трьох кутків») Художні засоби «Запросини» Епітети: «Холодне небо», «золотий човен», «золоті весла», «ніч довга». Повтори: «Там, де три…», «із хмари на хмару, на хмару із хмари…», «Ходімо…», «У холодному небі золотий човен?» Метафори: «три гори зійшлися», «ріки злилися», «шляхи з’явились». Риторичні: «ходімо!», «… і на місці!» У вірші «Запросини» В. Підпалий за читачів у казку — до трьох гір, трьох рік і трьох шляхів, щоб знайти золоті весла й на золотому човні по до своєї мрії. «Навіть якщо не дійдемо, — ходімо!» — говорить поет. Поезія написана вільним віршем — верлібром і носить глибокий алегоричний зміст: треба мати мрію, наполегливо до неї йти, діяти, навіть якщо це не завжди може закінчитися успіхом.
Це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я Сашко Смик. Колись він був як усі. Мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. Але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. Особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. Відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. Ображав свого сусіда Клима,обзивав його різними образливими словами.
Кактус не подобався багатьом. Автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. Називає цього героя орангутангом. Він дуже добре змальовує зовнішність та риси Кактуса, але без якогось захоплення ним. На мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність.
Сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. Мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».