Ворог - людина , яка бореться з тобою за свої, протилежні твоїм , інтереси. Так каже тлумачний словник. Чи можна такого пробачити? А за що його пробачати? За те, що він має власну думку чи власні бажання? Але ж і його ворог такий же самий ! Якщо б ти відступив, то й ворог би облишив би ворогування. Але для тебе важливе те, що вас зробило ворогами, то , можливо, й для нього це занадто важливе.
Щоб не зробив твій суперник, треба пробачати, хоча б заради своєї душі. Бо злість, образа чи ненависть роблять людину беззахістною, вразливою, нервовою, здатною на дуже погані вчинки, за які потім буде соромно. Непробачене руйнує душу , в якій живе.
Пробачати треба всіх і за все заради свого майбутнього.
І ще одне питання : а чи ти такий безгрішний, що маєш повне право не пробачати інших ? Гадаю, цим все сказано.
Відповісти добром на зло, пробачити непростиме - важко. Ми з задоволенням читаємо подібні історії, але коли це ж потрібно від нас, наші гнів, біль, страх, ненависть, жага помсти не дають нам зробити крок до прощення. Ми продовжуємо жити з болем в душі, зростається з нею, пристосовуємося до неї, але не прощаємо.
Ніхто не сумнівається, що для того, щоб прожити довге і щасливе життя, потрібно навчитися прощати. Можливо, той, хто цілеспрямовано заподіяв нам страждання і біль, не має права на прощення, але ми маємо право бути вільними від цього зла. Ненависть як кислота випалює нашу душу, забарвлює світ в чорні фарби, робить нас нещасними. Тому, хто заподіяв нам страждання, нашепрощенняне потрібно. Він продовжує відчувати задоволення гаючи, як руйнується наше життя. У цьому випадку кращою помстою ворогові стануть наші щастя і успіх.
Помста, яка перетворює зло в добро, обеззброює ворогів, робить їх потуги сходинками в нашому духовному зростанні, в русі вперед. Думаючи про своє ворога як про те, хто допоміг нам стати сильніше, ми й справді знаходимо над ним силу. Тепер не ми, а він буде руйнуватися як особистість від власного зла.
Перебуваючи у владі гніву, ми дивимося на заподіяне намзлоз однобокою позиції. Ми бачимо лише негативний досвід того, що сталося з нами. Проте немає таких ситуацій, з яких не можна витягти щось позитивне.
Складіть список хорошого, що придбали ви в результаті цього жахливого досвіду. Запишіть 10 позитивних результатів, витягнутих з завданої вам зла, і у вас з'являться сили і можливість пробачити непростиме.
Згадайте про тих, хто підтримував вас, щиро за вас переживав, думайте про їх доброту і безкорисливість. Усвідомлення того, що ви не самотні, не залишені з бідою один на один, до вам вистояти.
Викресліть людини, яка заподіяла вам біль, зі свого життя, звільните себе від його потворності. Він не заслуговує того, щоб ви знову і знову зверталися думками до нього. Поки ваша ненависть зв'язує вас з цією людиною, біль залишиться з вами. Звільнення через прощення порівнянно зі звільненням з пут неволі.
Пробачення не означає прийняття неправильного поводження. Зло має бути покаране, але не слід робити прагнення покарати його головною метою свого життя. Іноді слід покластися на вищі сили, повірити в неминучу відплату за вчинене зло.
Припиніть розповідати про свою біду кожному, хто готовий вас вислухати. Нещастя, що зруйнував ваше життя, не торкнулося життя інших, решта світу живе за колишніми законами, ваша біда не порушила її підвалини. Не вимагайте, щоб весь світ занурився в пучину горя разом з вами, це неможливо.
Якщо ж немає можливості і сил відкинути нав'язливі думки, спробуйте розповісти собі цю історію з точки зору вашого ворога, так, як ніби це він розповідає її іншим. Це складно, але якщо впоратися з цим, можна побачити подію іншими очима.
Не поспішайте, дайте собі час змінитися. Якщо ви занадто довго були у владі негативних сторін вашої біди, то буде потрібно час, щоб свідомість перешикувалося. Будьте добрі і терплячі до себе. Вибачте себе. Ваша емоційна біль принесла вам біль фізичний. Потрібен час, щоб зажили фізичні і емоційні рани.
Кожен раз, коли згадуєте свого ворога, подумки шліть йому благословення. Бажайте своєму ворогові хорошого. Це не вийде з першого разу, і вам доведеться змушувати себе робити це. Перші побажання добра будуть нещирими і лицемірними, але поступово це увійде в звичку, і ви помітите, як стихає вашаненавистьі біль. Жалість до ворога до вам пробачити його.
Справжнє прощення завжди беззастережно і не приймає жодних умов. Прощення важко, але жити з ненавистю і болем ще важче. Неможливість пробачити означає небажання прощати. Прощення - це вибір, а будь-який вибір, зроблений людиною, повинен нести йому благо.
Ворог - людина , яка бореться з тобою за свої, протилежні твоїм , інтереси. Так каже тлумачний словник. Чи можна такого пробачити? А за що його пробачати? За те, що він має власну думку чи власні бажання? Але ж і його ворог такий же самий ! Якщо б ти відступив, то й ворог би облишив би ворогування. Але для тебе важливе те, що вас зробило ворогами, то , можливо, й для нього це занадто важливе.
Щоб не зробив твій суперник, треба пробачати, хоча б заради своєї душі. Бо злість, образа чи ненависть роблять людину беззахістною, вразливою, нервовою, здатною на дуже погані вчинки, за які потім буде соромно. Непробачене руйнує душу , в якій живе.
Пробачати треба всіх і за все заради свого майбутнього.
І ще одне питання : а чи ти такий безгрішний, що маєш повне право не пробачати інших ? Гадаю, цим все сказано.
Ніхто не сумнівається, що для того, щоб прожити довге і щасливе життя, потрібно навчитися прощати. Можливо, той, хто цілеспрямовано заподіяв нам страждання і біль, не має права на прощення, але ми маємо право бути вільними від цього зла. Ненависть як кислота випалює нашу душу, забарвлює світ в чорні фарби, робить нас нещасними. Тому, хто заподіяв нам страждання, нашепрощенняне потрібно. Він продовжує відчувати задоволення гаючи, як руйнується наше життя. У цьому випадку кращою помстою ворогові стануть наші щастя і успіх.
Помста, яка перетворює зло в добро, обеззброює ворогів, робить їх потуги сходинками в нашому духовному зростанні, в русі вперед. Думаючи про своє ворога як про те, хто допоміг нам стати сильніше, ми й справді знаходимо над ним силу. Тепер не ми, а він буде руйнуватися як особистість від власного зла.
Перебуваючи у владі гніву, ми дивимося на заподіяне намзлоз однобокою позиції. Ми бачимо лише негативний досвід того, що сталося з нами. Проте немає таких ситуацій, з яких не можна витягти щось позитивне.
Складіть список хорошого, що придбали ви в результаті цього жахливого досвіду. Запишіть 10 позитивних результатів, витягнутих з завданої вам зла, і у вас з'являться сили і можливість пробачити непростиме.
Згадайте про тих, хто підтримував вас, щиро за вас переживав, думайте про їх доброту і безкорисливість. Усвідомлення того, що ви не самотні, не залишені з бідою один на один, до вам вистояти.
Викресліть людини, яка заподіяла вам біль, зі свого життя, звільните себе від його потворності. Він не заслуговує того, щоб ви знову і знову зверталися думками до нього. Поки ваша ненависть зв'язує вас з цією людиною, біль залишиться з вами. Звільнення через прощення порівнянно зі звільненням з пут неволі.
Пробачення не означає прийняття неправильного поводження. Зло має бути покаране, але не слід робити прагнення покарати його головною метою свого життя. Іноді слід покластися на вищі сили, повірити в неминучу відплату за вчинене зло.
Припиніть розповідати про свою біду кожному, хто готовий вас вислухати. Нещастя, що зруйнував ваше життя, не торкнулося життя інших, решта світу живе за колишніми законами, ваша біда не порушила її підвалини. Не вимагайте, щоб весь світ занурився в пучину горя разом з вами, це неможливо.
Якщо ж немає можливості і сил відкинути нав'язливі думки, спробуйте розповісти собі цю історію з точки зору вашого ворога, так, як ніби це він розповідає її іншим. Це складно, але якщо впоратися з цим, можна побачити подію іншими очима.
Не поспішайте, дайте собі час змінитися. Якщо ви занадто довго були у владі негативних сторін вашої біди, то буде потрібно час, щоб свідомість перешикувалося. Будьте добрі і терплячі до себе. Вибачте себе. Ваша емоційна біль принесла вам біль фізичний. Потрібен час, щоб зажили фізичні і емоційні рани.
Кожен раз, коли згадуєте свого ворога, подумки шліть йому благословення. Бажайте своєму ворогові хорошого. Це не вийде з першого разу, і вам доведеться змушувати себе робити це. Перші побажання добра будуть нещирими і лицемірними, але поступово це увійде в звичку, і ви помітите, як стихає вашаненавистьі біль. Жалість до ворога до вам пробачити його.
Справжнє прощення завжди беззастережно і не приймає жодних умов. Прощення важко, але жити з ненавистю і болем ще важче. Неможливість пробачити означає небажання прощати. Прощення - це вибір, а будь-який вибір, зроблений людиною, повинен нести йому благо.