Літературний рід: лірика. Жанр: вірш-романс (популярна народна пісня). Вид лірики: інтимна. Провідний мотив: краса життя, краса кохання – над усе. Віршовий розмір: чотиристопний ямб із пірихієм, що утворює особливу ритміку. Вид римування: перехресне. Рима: чергування чоловічої і жіночої рими, що увиразнює звукову тональність вірша. Поезія стала улюбленою народною піснею «Сміються, плачуть солов’ї…». Вона сприймається як гімн юності, пісня коханню, як уславлення органічної єдності життя людини і природи. Святковий бенкет весни, коли «уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок Воркоче»,природно відтінює «летючу мить життя» людини, нагадує, що життя – тільки «єдина мить». Поезія сповнена вітаїстичних, тобто життєлюбних мотивів, які прославляють філософію життя ліричного героя, його закоханість у красу буття і людини. Для вирішення ідейно-художнього задуму автор вибрав кільцеву композицію твору, яка є важливим складником авторської концентрації почуттів, відтворення динаміки розгортання ліричного сюжету. Лірична оповідь у поезії складається з трьох суб’єктів: власне автора, ліричного героя і «ти», тобто адресата, умовного співрозмовника. Ця поезія – заклик не забувати, що життя – мить, яка так швидко спливає, тому треба насолодитися кожним прожитим днем, кожною хвилиною:
Саме у дитинстві формується наш світогляд, наші вподобання, наш характер. Від того, яке виховання ми отримаємо від наших батьків, які висновки зробимо із витівок, поразок, перемог, які життєві ідеали будуть у нас перед очима, і залежить , якими людьми ми станемо у майбутньому.
У повісті «Блакитна дитина» яскраво і повнокровно розкриваються шкільні будні головного героя, його взаємини з учителями і ровесниками, мамою і молодшим братиком, перше кохання, дружба. На попередньому уроці ми з’ясували, які морально-етичні проблеми піднімає А.Дімаров . Це і дружба, і обов’язок, і виховання особистості у школі і в сім’ї, формування громадянина, патріота, проблема пам’яті. На наших очах відбувається його змужніння і моральне зростання, пізнання правди і кривди життя. Ми вже знаємо, які пригоди пережив наш герой, які витівки влаштовував, і як потім отримував за них на горіхи. Але яким він став у майбутньому? Для цього ми повинні дослідити, яким було його.
Жанр: вірш-романс (популярна народна пісня).
Вид лірики: інтимна.
Провідний мотив: краса життя, краса кохання – над усе.
Віршовий розмір: чотиристопний ямб із пірихієм, що утворює особливу ритміку.
Вид римування: перехресне.
Рима: чергування чоловічої і жіночої рими, що увиразнює звукову тональність вірша.
Поезія стала улюбленою народною піснею «Сміються, плачуть солов’ї…». Вона сприймається як гімн юності, пісня коханню, як уславлення органічної єдності життя людини і природи. Святковий бенкет весни, коли «уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок Воркоче»,природно відтінює «летючу мить життя» людини, нагадує, що життя – тільки «єдина мить».
Поезія сповнена вітаїстичних, тобто життєлюбних мотивів, які прославляють філософію життя ліричного героя, його закоханість у красу буття і людини.
Для вирішення ідейно-художнього задуму автор вибрав кільцеву композицію твору, яка є важливим складником авторської концентрації почуттів, відтворення динаміки розгортання ліричного сюжету. Лірична оповідь у поезії складається з трьох суб’єктів: власне автора, ліричного героя і «ти», тобто адресата, умовного співрозмовника.
Ця поезія – заклик не забувати, що життя – мить, яка так швидко спливає, тому треба насолодитися кожним прожитим днем, кожною хвилиною:
Саме у дитинстві формується наш світогляд, наші вподобання, наш характер. Від того, яке виховання ми отримаємо від наших батьків, які висновки зробимо із витівок, поразок, перемог, які життєві ідеали будуть у нас перед очима, і залежить , якими людьми ми станемо у майбутньому.
У повісті «Блакитна дитина» яскраво і повнокровно розкриваються шкільні будні головного героя, його взаємини з учителями і ровесниками, мамою і молодшим братиком, перше кохання, дружба. На попередньому уроці ми з’ясували, які морально-етичні проблеми піднімає А.Дімаров . Це і дружба, і обов’язок, і виховання особистості у школі і в сім’ї, формування громадянина, патріота, проблема пам’яті. На наших очах відбувається його змужніння і моральне зростання, пізнання правди і кривди життя. Ми вже знаємо, які пригоди пережив наш герой, які витівки влаштовував, і як потім отримував за них на горіхи. Але яким він став у майбутньому? Для цього ми повинні дослідити, яким було його.