"Дорога ціна волі героїв повісті М. Коцюбинського". Використайте план
Обсяг:
по 3 речення до кожного пункту плану.
План
1). Тридцяті роки 19 століття.
2). «Бунтар, гайдамака!»
3). Українська жінка Соломія.
4). «Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав…»
ПОО
МОГИТЕ
ответ:
вступ
актуальність дослідження. на початку 1990-х років завдяки змінам у суспільно-політичній сфері сучасне літературознавство позбулося ідеологічних тенет і отримало можливість звернутись до раніше не досліджених постатей української літератури хх століття.
саме у творах, виданих поза межами україни й срср, можна було знайти відповіді на болючі питання доби, ознайомитися через них з новітніми науковими і мистецькими тенденціями європи, які тоді активно засвоювалися літературою. це сприяло посиленню інтелектуальної складової багатьох творів українських письменників. художнє слово виконувало одночасно не лише естетичну, але й науково-критичну функцію, що відображає філософська проза того періоду, а особливо практика інтелектуального роману – жанру, який активно використовувався вітчизняними митцями, зокрема й в. домонтовичем.
інтерес до художньої спадщини віктора домонтовича зумовив появу в українському літературознавстві низки ґрунтовних розвідок: статті в. агеєвої, с. павличко, дисертаційні праці т. белімової, м. гірняк, н. мариненко, о. боярчук, о. наумової, і. василішина, ю. романюка, м. васьківа та інших. у переважній більшості названих робіт досліджуються жанрові модифікації, особливості композиції, проблематика, образна система творів віктора домонтовича, тоді як цілісного аналізу з точки зору сюжетно-композиційної єдності твору немає. з огляду на це актуальною є проблема виявлення та опис композиційних елементів, позасюжетних елементів, їх взаємозумовленість і залежність, а також визначну роль позасюжетних елементів в контексті інтелектуальної прози в. домонтовича.
об’єкт дослідження – роман в. домонтовича «дівчина з ведмедиком».
предмет дослідження – сюжет і композиція твору, їх взаємозв’язок, і більш детально – позасюжетні елементи (вставні елементи, філософські і авторські відступи тощо), їх роль у визначенні сюжетно-композиційної специфіки романів.
мета роботи полягає у комплексному осмисленні і детальному аналізі сюжетно-композиційних особливостей інтелектуальної прози (роману «дівчина з ведмедиком») в. домонтовича.
відповідно до мети висунуто такі завдання: ознайомитися і опрацювати роботи літературознавців і філософів з теми дослідження; визначити, на основі якої теоретичної бази буде здійснюватись аналіз сюжету і композиції романа; висвітлити питання про взаємозумовленість сюжету і композиції; з'ясувати сюжетні і композиційні особливості зазначеного твору; оцінити значення і окреслити функції позасюжетих елементів.
специфіка об’єкта дослідження і поставлені завдання зумовили застосування різних методів: герменевтичний передбачає тлумачення тексту у філософському, психологічному та психоаналітичному контекстах; культурно-історичний, спрямований на дослідження ідейно-образної системи; порівняльно-історичний використовується для характеристики традицій і новаторства у художніх текстах письменника.
теоретико-методологічна база роботи – праці літературознавців і критиків: о ткаченка,о. галича, о. єсина, ю. коваліва, в. кожинова, в. лесина, ф. лосева, н. тамарченко в теоретичній частині; в. агеєвої, т. белімової, о. боярчук, м. гірняк, с. павличко, в. корпусової, н. мариненко, ю. шереха та інших – у плані вивчення інтелектуальної прози початку хх століття, а саме творчості в. домонтовича в різних аспектах.
практичне значення дослідження полягає в можливості використання її матеріалів у лекційних та семінарських заняттях, розроблення спецкурсів, при написанні наукових літературознавчих досліджень з історії українського письменства першої половини хх століття.
ответ:
9 березня 1814 року у родині простих селян-кріпаків народився тарас шевченко, якого небезпідставно вважають основоположником літературної української мови.
автопортрет зі свічкою
навесні 1838-го художник карл брюллов викупив молодого шевченка з кріпацтва, заплативши 2500 рублів (ці гроші брюллов отримав з продажу портрета жуковського). нарешті вільний, шевченко вирішив здобувати освіту в академії мистецтв.
1845 року шевченко створює 12 картин, вартість яких становила 5 рублів сріблом.
без участі культурних діячів російської імперії, шевченко, скоріш за все, ніколи б не вибрався з ролі кріпака-живописця. так вважають деякі російські історики.
тарас шевченко був дуже різносторонньою особистістю. не зважаючи на свої яскраві націоналістичні та патріотичні переконання, він перебував у друзях багатьох знатних росіян.
крім тяги до письменництва, шевченко володів безліччю інших талантів, один з яких оцінили художники-іконописці, до яких потрапив юний поет після смерті батьків. там він дуже швидко освоїв початкові вміння у живописі, тому його поміщик енгельгардт вирішив відправити шевченка до петербурга, щоб удосконалити майстерність свого кріпака. там і оцінили здібності майбутнього кобзаря тогочасні представники культури - брюллов, жуковський та венеціанов. саме вони доклали зусиль для визволення шевченка з кріпацтва, заплативши доволі велику суму для того часу - 2500 рублів.
найбільш відомою книгою шевченка звичайно ж є "кобзар", якій присвячено цілий музей у черкасах (єдиний на весь світ у своєму роді). зібрані у "кобзарі" вірші перекладені на понад сотню мов світу. більше ніж 8 мільйонів копій - таким був тираж книги за часів радянського союзу, а за часів життя автора перевидавалася 4 рази.
перебуваючи у членстві кирило-мефодіївського товариства, шевченко висував ідеї автономного статусу україни та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто київ, а не москву.
основна освіта українського митця тривала лише два роки. її він здобув у церковно-прихожанській школі.
причиною заслання шевченка до оренбурга рядовим були його неприйнятні для миколи і висловлювання. окрім цього, поету було заборонено займатися творчістю. однак цю заборону він ігнорував. саме у оренбурзі тарас григорович написав більшу частину своїх повістей. це стало можливим завдяки добродушності російських офіцерів, яким підпорядковувався письменник.
лише на письменництві творчість видатного українця не закінчувалася. він захопився ліпленням та гравіруванням наприкінці свого життя.
останні дні свого життя шевченко провів у петербурзі. поховали його на смоленському кладовищі. проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга григорія честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті канів. останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.
объяснение:
не !