. Дослідіть, яка ситуація склалася на Україні напередодні зборів чорної ради? Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору. 2. Як, на ваш погляд, що мав на увазі П. Куліш, зазначаючи що «Запорожжє іспоконвіку було серцем українським»? Відповідь вмотивуйте
До кращих українських дум належать “Дума про козака Голоту”, “Дума про Марусю Богуславку”, “Дума про Самійла Кішку”, “Дума про Івана Богуна” та ін.
За змістом думи дуже подібні до історичних пісень, а за виконанням – до плачів, голосінь. Автори дум невідомі. Ними переважно були учасники подій– козацьких битв і походів. Кобзарі, лірники, бандуристи під супровід своїх інструментів речитативом виконували їх. Від села до села, від міста до міста розносили вони вісті про славу і подвиги героїв, їх мужність, героїзм і гарячу любов до України. І. Франко назвав думи й історичні пісні безсмертними пам'ятками, створеними генієм самого народу.
У відтворенні подвигів героїв у думах, як і в історичних піснях, реалізм поєднувався з романтичним ореолом. Щедро використовувалися у думах та історичних піснях народнопоетичні символи (орел, сокіл – козак; крук, ворон – ворог; зозуля – мати, вдова), порівняння (скрива, як вовк, споглядає). У текстах дум трапляються заперечні порівняння: “Ой та то ж не пили пилили, Не тумани вставали, – Як із землі турецької, Із віри бусурманської, З города Азова, з тяжкої неволі Три брати втікали”.
Стилістичну функцію уповільнення розповіді в думах відіграють синонімічні повтори–тавтологія (думає-гадає, грає-виграває).
Мова дум, як й історичних пісень, збагачена постійними епітетами: кінь у козака завжди вороний; козак постійно у русі, в дії, тому перед ним стелиться шлях широкий, битий; він обороняє землю християнську.
Думи відзначаються також молитовною формою. За обсягом думи більші, ніж історичні пісні, складніша їхня будова.
Розпочинається дума зачином, в якому вказується на місце або час дії. Прикладом може бути поетичний заспів (зачин) “Думи про козака Голоту: “Ой полем, полем килиїмським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв-козак Голота”.
Розповідь про основну подію, яка йде після зачину, як правило, дуже детальна. Вона уповільнена додатковими епізодами, описами одягу, вчинків героїв, словами-повторами. Кінцівка думи славила героїв та бажала їм усякого добра та гаразду.
Прикметною рисою побудови дум є їх неподільність на строфи. Дума може поділитися на окремі періоди (тиради). Вона відзначається нерівномірністю рядків. У них може бути від чотирьох до тридцяти і більше складів
Рядки у думі можуть бути не заримованими, але дума завжди має свій виразний ритм. Це дає можливість виконавцеві змінювати мелодію, слова, імпровізувати. Для виконання дум потрібна спеціальна підготовка. Сьогодні таку підготовку здійснюють кобзарські школи. Відомою кобзарською школою в Україні є Стрітівська, в якій працюють такі талановиті кобзарі, як брати Микола та Василь Литвини. Кобзарське мистецтво, виконання дум зберегли українці в діаспорі. На весь світ стали відомі виконавці цього жанру – Китастий та Мішалов.
Давнім жанром історичного епосу є також історична пісня. Пам'яткою середи-ни XV століття є відома пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш”. Три роти, що стоять “на версі Дунаю” – турецька, татарська та польська – правдиво відобра-жають тогочасну історичну обстановку України, на землі якої завжди зазіхали загарбники.
Історичні пісні, як і думи, передають своїм змістом конкретні історичні події, процеси, оспівують історичних осіб.
Найдавніші історичні пісні, які пов'язані з добою козаччини, оспівують лицарів-патріотів. Відомою є “Пісня про Байду” – народного улюбленця, який потрапивши в неволю і зазнавши страшних катувань, не втратив своєї національ-ної гідності, не став зрадником.
Історики стверджують, що прототипом Байди Вишневенького був князь Дмитро Вишневецький. Д. Вишневецький заклав на Хортиці фортецю. Під час одного з боїв він був полонений і люто катований. Його зачепили ребром за гак- Таких самих мук зазнав і герой “Пісні про Байду”. Важкі тортури переніс полонений турками легендарний Морозенко (пісня “Ой, Морозе, Морозенку”). Упродовж віків залишається бути популярною пісня-марш “Ой, на горі та женці жнуть”, присвячена звитяжним героям Дорошенкові та Сагайдачному. Великою повагою, незважаючи на тривале замовчування, користується в народі пісня-кант “Ой, зійшла зоря” – про Почаївську Божу Матір, що врятувала монастир і всіх, хто в ньому сховався під час турецької облоги.
Ілля Муромець - головний російський богатир.
Ілля Муромець - селянський син. Тридцять і три роки просидів сиднем на печі, так як був нездоровий. Перехожі старці зцілили Іллю і наділили його богатирською силою. З тих пір став Муромець народним захисником і здійснив безліч подвигів. Саме про цього богатиря народом складено найбільше билин.
2. Опис першого подвигу Іллі Муромця в билині «Ілля Муромець і Соловей-розбійник».
Після свого зцілення Ілля Муромець вперше виїжджає з рідного села і направляється в стольний Київ-град. По дорозі він розбиває «силушку велику» під Черніговом, бере в полон Солов'я-розбійника, привозить його в Київ до славного Володимира-князя на широкий двір, а після розбійницького свисту Солов'я богатир відвіз «Солов'я в чисте поле і зрубав він Солов'ю буйну голову».
3. Безстрашність і богатирська сила Іллі Муромця.
Ілля Муромець один здолав «величезну силу велику» під славним Черніговом-градом. Не побоявся богатир їхати прямою дорогою, по якій «піхотою ніхто не походив, на доброму коні ніхто не проїзджав». Ілля безстрашно вступає в єдиноборство з Солов'єм-розбійником, пострілом з лука вибиває йому «праве око» і, засунувши за стремена, привіз з собою в стольний Київ-град.
4. Безкорисливість Іллі Муромця.
Ілля Муромець не прагне до почестей. Після перемоги над великою силою у місті Чернігові мужики чернігівські звали Іллю бути в Чернігові воєводою, але богатир відмовляється від цієї почесної посади.
5. Почуття власної гідності.
Приїхавши в стольний Київ-град до князя Володимира, Ілля Муромець не жахається перед князем, не падає перед ним коліна, а чемно кланяється, на запитання Володимира відповідає з гідністю, не підлещуючись.