Двадцяте квітня Контрольна робота з теми
« Нові тенденції в драматургії кінця XІX ст. – початку XX ст.»
1. П'єса "Ляльковий дім" за жанром є:
а) сатиричною комедією
б) соціально-побутовою драмою
в) соціально-психологічною драмою
2. Нора винна в тім, що:
а) привласнила банківські гроші
б) привласнила батьківські гроші
в) підробила підпис чоловіка на векселі
г) підробила підпис батька на векселі
3. У фіналі п'єси Нора залишає сім'ю, щоб:
а) врятувати репутацію і кар'єру чоловіка
б) на її дітей не падала тінь материнського вчинку
в) не псувати морально своїх дітей
г) зрозуміти себе, свої стосунки зі світом
4. Які твердження можуть бути головною думкою твору?
А) Якщо ти втручається в життя іншої людини, ти береш на себе відповідальність за її майбутнє.
Б)У кожної людини є шанс змінити своє життя.
В) Парі може стати поштовхом до змін.
Г) В експериментах над людьми немає нічого страшного.
5. Нора позичила гроші, щоб:
А) мати привабливий вигляд, красивий одяг
Б) урятувати чоловіка
В) урятувати батька
Г) дати дітям гарну освіту
6. Їм'я подруги Нори, фру Лінне-...?
А) Крістіна В) Марта
Б) Агнес Г) Фані
7. Коли відбуваються події у драмі?
А) Напередодні Різдва В) Перед відпусткою
Б) Напередодні Великодня Г)Після війни
8. Вкажіть жанру твору Б. Шоу "Пігмаліон":
А) роман Б) п'єса В) повість Г оповідання
9. В основу сюжету твору Б.Шоу "Пігмаліон" покладено:
А) давньогрецький міф В) анекдотичну ситуацію
Б) реальну історію Г) п'єсу В. Шекспіра
10. Де вперше зустрічаються головні герої п'єси?
А) біля магазину з квітами
Б) в будинку Хіггінса
В) під портиком церкви в дощову погоду
Г) посеред вулиці
11. Вкажіть професію Хіггінса:
А практичний психолог В) домашній лікар
Б) спеціаліст з фонетики Г) фінансовий аналітик
12. Хто і з ким укладає незвичне парі?
А) професор Хіггінс з Елізою
Б) полковник Пікерінг з Елізою
В) професор Хіггінс з полковником Пікерінгом
Г) полковник Пікерінг з міс Хілл
Художні засоби до поеми "19 жовтня" Пушкіна:
Епітети: багряне убрання, поля зів'ялі й голі, тихе сяйво дня, келія пустинна, осінні негоди, чаша легкопінна, гіркі недуги, Італія ясна, щаслива путь, доля мандрівна, доля строга...
Неологізм: легкопінна,
Порівняння: він (союз), як душа; свій дар, як час, я тратив без угаву.
Метафори: міцнів під крилом коханих муз.
Звертання: каміне, вино, друже, любі друзі,Горчаков, Вільгельм, спізнілий друже мій.
Риторичні запитання: Але чи й там усі з вас бенкетують? Кого цей рік не дочекались ви? Хто зрадив ще чудову нашу звичку, Кого забрав холодний світ од вас? Хто не прийшов на братню перекличку? Чий голос змовк? Хто передчасно згас?
Анафора: Ти простягав нам із-за моря руку,/Ти нас єдиних в спогадах носив;Благослови, моя святкова музо, / Благослови: нехай живе ліцей!
Оклики: Пора, пора! Ні наших мук, ні мрій Не вартий світ; розвіємо оману!
Повтор: Пора, пора! Повніш, повніш!
Дедалі частіше я замислююсь над питанням: «Для чого я прийшла у цей світ, у чому сенс мого існування? Що корисного можу зробити людям? Чим прикрасити рідну землю?» Саме так: прикрасити, а не байдуже пройти нею! Але, щоб бути корисним, творити добро й красу, слід, на мою думку, мати щиру і красиву душу, бути високоморальною людиною. А це, перш за все, — чисті думки, прагнення, вчинки і совість. Це і глибока повага до людей, до рідної землі з її славетною історією. Це і вміння гаряче відгукнутися на’чужий біль, прагнення до захистити будь-кого: чи то пташеня, чи сиву людину, рідну матусю чи незнайомця. Це і захоплення красою природи, і бажання самому створювати прекрасне. І над усім цим височіє сувора вимогливість до себе, до власних вчинків. Я дуже вдячна своїм батькам, які виховали у мені прагнення жити по совісті, не соромлячись своїх думок і вчинків. Та однаково щодня я стикаюсь із ситуаціями, коли важко встояти перед якоюсь спокусою. Пам’ятаєте, що було написано зсередини на каблучці царя Соломона? «І це мине». Цей вислів мені дуже допомагає — я часто пригадую його у хвилини спокуси. Вона, ця спокуса, мине, хибний вчинок буде зроблено. Але ж як потім бути із власною совістю, з душею?.. Отакий я винайшла б боротьби з власними недоліками. Та як же важко усвідомлювати своє безсилля перед недоліками у суспільному житті! Інколи хочеться заплющити очі, щоб не бачити жебраків, лиходіїв, заткнути вуха, щоб не чути лайки, сховатися, щоб не стикатися з несправедливістю, не бути ошуканим власними ідеалами, прищепленими дорослими! Ось, мабуть, коли вперше з подивом зіставляєш гармонію духовної краси людини і прояви ницих вад суспільства. Звісно, у своєму віці я не можу втручатися у вирішення «дорослих» справ, бо не достатньо в них розуміюсь. Але хіба усе так кришталево прекрасне у житті моїх однолітків? Хіба немає у нас, старшокласників початку XXI століття, вад, які ми самі в змозі виправити? Я навіть міркую так: якщо доросла людина скоїла злочин, то і у своєму дитинстві вона теж у чомусь хибила. От і виходить, що ні я, ні мої однолітки вже зараз не повинні, просто не мають права бути байдужими гачами суспільних недоліків (хай поки що на рівні свого віку). А як настане час, нам не буде соромно за свою пасивність, бездіяльність. Це буде, я впевнена, час втілення наших найкращих мрій у життя. Я припускаю, що для багатьох, можливо, це будуть суто особисті мрії. Але головне — це те, заради чого ти прийшов у цей світ: удосконалення людства, поліпшення його життя. Власними вчинками ти мусиш довести, що твоя зірка запалала недаремно (я вірю у леґенду, за якою народження людини знаменується народженням зірки). І нехай це лише красива легенд а, але твоя зірка, як Данкове серце, повинна світити людям, випромінюючи добро. …А поки ми ще просто школяра. Зі своїми захопленнями, уподобаннями, із своїми улюбленими (і не дуже) справами й обов’язками. Я, наприклад, дуже люблю танцювальне мистецтво, вже багато років відвідую танцювальний ансамбль. Коли кружляєш у веселому танку, здається, що весь світ радіє разом із тобою — і тоді хочеться зробити його ще щасливішим. І я вірю, що зможу втілити цю мрію у життя. Для цього я намагаюся добре вчитися, вдосконалювати свої знання, щоб у майбутньому стати досвідченим фахівцем, приносити користь суспільству. А якщо здійсниться моя мрія стати журналістом, я намагатимусь своїм правдивим словом збуджувати у людей найкращі почуття, закликаючи їх догідних вчинків.