Я вважаю, що питання доцільності підкорення природи є важливим і актуальним
для сучасного суспільства. На мою, думку, людству слід відмовитися від ідеї
цілковитого підкорення сил природи і жити в гармонії з навколишнім середовищем.
По-перше, дбайливе ставлення до довкілля надає значні переваги. Справді,
природа забезпечує нас усім необхідним для життя, годує, лікує, дарить щедрі врожаї,
своєю красою збагачує духовний світ людини, зцілює душу, надихає на творчість.
Переконливим прикладом з літератури до цього аргументу є, на мою думку,
новела «Intermezzo» М.Коцюбинського. Головний герой цього твору, перебуваючи у
тяжкій депресії, тікає від людей, від їх жорстокості, брехливості, примітивності й
буденності на природу. І саме краса і спокій кононівських полів зцілюють його душу,
надають нові сили протистояти злу, надихають на роботу і творчість.
По-друге, прагнення підкорити природу призводить до знищення флори й
фауни нашої планети, невиправних змін у довкіллі, кліматі, вичерпання природних
ресурсів. Таке недбале ставлення є причиною екологічних катастроф із тяжкими
наслідками і для самої людини.
Згадаймо аварію на Чорнобильській АЕС. Її наслідком стало забруднення
величезних територій, які тепер є непридатними для життя, саме з Чорнобильською
катастрофою пов’язують різке збільшення захворюваності на рак серед мешканців
північних областей України. У Карпатах вирубування лісів стало причиною частих
зсувів, через які люди втрачають свої домівки, а іноді навіть гинуть.
Отже, намагання підкорити природу, володарювати над нею загрожує
майбутньому людства і руйнує нашу планету, а тому є недоцільним. А розумне
використання сил і ресурсів природи, гармонійне співіснування з нею – запорука
щасливого майбутнього.
Объяснение:
Я вважаю, що питання доцільності підкорення природи є важливим і актуальним
для сучасного суспільства. На мою, думку, людству слід відмовитися від ідеї
цілковитого підкорення сил природи і жити в гармонії з навколишнім середовищем.
По-перше, дбайливе ставлення до довкілля надає значні переваги. Справді,
природа забезпечує нас усім необхідним для життя, годує, лікує, дарить щедрі врожаї,
своєю красою збагачує духовний світ людини, зцілює душу, надихає на творчість.
Переконливим прикладом з літератури до цього аргументу є, на мою думку,
новела «Intermezzo» М.Коцюбинського. Головний герой цього твору, перебуваючи у
тяжкій депресії, тікає від людей, від їх жорстокості, брехливості, примітивності й
буденності на природу. І саме краса і спокій кононівських полів зцілюють його душу,
надають нові сили протистояти злу, надихають на роботу і творчість.
По-друге, прагнення підкорити природу призводить до знищення флори й
фауни нашої планети, невиправних змін у довкіллі, кліматі, вичерпання природних
ресурсів. Таке недбале ставлення є причиною екологічних катастроф із тяжкими
наслідками і для самої людини.
Згадаймо аварію на Чорнобильській АЕС. Її наслідком стало забруднення
величезних територій, які тепер є непридатними для життя, саме з Чорнобильською
катастрофою пов’язують різке збільшення захворюваності на рак серед мешканців
північних областей України. У Карпатах вирубування лісів стало причиною частих
зсувів, через які люди втрачають свої домівки, а іноді навіть гинуть.
Отже, намагання підкорити природу, володарювати над нею загрожує
майбутньому людства і руйнує нашу планету, а тому є недоцільним. А розумне
використання сил і ресурсів природи, гармонійне співіснування з нею – запорука
щасливого майбутнього.
Объяснение: