1)военные неудачи и кризис снабжения армии (привели в начале 1917 г. к нарастанию протестных настроений в обществе, активизации антимонархических и оппозиционных сил, падению престижа царской власти и лично царя) ; 2) император был лишён достоверной информации о ситуации в Петрограде после 23 февраля 1917 г. (он не мог адекватно оценить политический риск и последствия принимаемых им решений в изоляции от центра власти и правительства, а недееспособность оставшихся верными императора частей и соединений и стремительное распространение забастовки сделали невозможным возвращение Николая II в Петроград) ; 3) Николай II особенно доверял командующим фронтами, поэтому в критической обстановке он запросил их мнение о положении в стране (командующие фронтами убеждали императора, что отречение от престола будет единственным способом предотвратить разрастание беспорядков и гражданскую войну в России)
Герасима з легкістю можна назвати дуже скупою людиною. Це яскраво прослідковується в тексті: "Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки..." (про землю)
Він має заощадження, але ділитися не готовий: "Хіба у мене банк, чи що?" (Коли Савка просить позичити грошей)
А навіть якщо і готовий позичити, то ставить умови: "Коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами, так уже, для кума."
Його жадібність доводить його до того, що він готовий купувати фальшиві гроші: "Розпалилась до них моя душа... Сто тисяч візьму"
Він негативної думки про інших, особливо якщо вони займають нижче становище: "От чортяка принесла цього бродягу!"
Прагне одружити сина з багатою дівчиною. Це ж сприятиме росту його маєтку: "...краще ви скажіть мені, чи не знаєте багатої дівчини для мого Романа!"
Коли йому говорять про дочок Пузиря він не питає про їхні чесноти: "А скільки Пузир дасть приданого за дочкою, грішми?"
Він скупий у всіх значеннях: "Ну, ходім, замість окорока — борщу та каші попоїмо"
Коли син говорить, що кохає Мотрю, Пузир відповідає: " До душі, та не до кишені."
Він дуже самовпевнений: "Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто."
Коли робітник Клим захотів їсти: " І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень."
нарастанию протестных настроений в обществе, активизации
антимонархических и оппозиционных сил, падению престижа царской власти и лично царя) ;
2) император был лишён
достоверной информации о ситуации в Петрограде после 23 февраля
1917 г. (он не мог адекватно оценить политический риск и последствия
принимаемых им решений в изоляции от центра власти и правительства,
а недееспособность оставшихся верными императора частей и
соединений и стремительное распространение забастовки сделали
невозможным возвращение Николая II в Петроград) ;
3) Николай II особенно доверял
командующим фронтами, поэтому в критической обстановке он
запросил их мнение о положении в стране (командующие фронтами
убеждали императора, что отречение от престола будет единственным
способом предотвратить разрастание беспорядков и гражданскую войну
в России)
"Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки..." (про землю)
Він має заощадження, але ділитися не готовий:
"Хіба у мене банк, чи що?" (Коли Савка просить позичити грошей)
А навіть якщо і готовий позичити, то ставить умови:
"Коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами, так уже, для кума."
Його жадібність доводить його до того, що він готовий купувати фальшиві гроші:
"Розпалилась до них моя душа... Сто тисяч візьму"
Він негативної думки про інших, особливо якщо вони займають нижче становище:
"От чортяка принесла цього бродягу!"
Прагне одружити сина з багатою дівчиною. Це ж сприятиме росту його маєтку:
"...краще ви скажіть мені, чи не знаєте багатої дівчини для мого Романа!"
Коли йому говорять про дочок Пузиря він не питає про їхні чесноти: "А скільки Пузир дасть приданого за дочкою, грішми?"
Він скупий у всіх значеннях: "Ну, ходім, замість окорока — борщу та каші попоїмо"
Коли син говорить, що кохає Мотрю, Пузир відповідає: " До душі, та не до кишені."
Він дуже самовпевнений: "Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто."
Коли робітник Клим захотів їсти: " І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень."