Вона відрізняється хронікальністю, тяжіє до уважного стеження за історичними подіями, за долями конкретних героїв. Такою є відома на всіх теренах України, зафіксована у багатьох варіантах пісня про Байду. Прототипом героя був Дмитро Вишневецький,черкаський староста з роду Гедиминовичів, засновник Запорозької Січі.Головний герой козацьких дум, історичних пісень - козацтво. Воно діє як військова організація в межах трьох імперій у складній, неоднозначній ролі оборонця національних та релігійних інтересів України і охоронця кордонів чужих держав. Драматизмом такої ситуації пройняті козацькі думи, історичні пісні.
Тема «Ой на горі та й женці жнуть»: зображення військового походу козаків. Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська. Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина). Жанр «Ой на горі та й женці жнуть»: козацька пісня. Художні засоби «Ой на горі та й женці жнуть» Повтори: «Гей, долиною, Гей, широкою» «…Женці жнуть», «Гей..», «Під ними…», «…Необачний!» Риторичні оклики: «Веде своє військо, Веде запорізьке хорошенько!» «…Необачний!» «Не журися!» «Під ним кониченько» Під ним вороненький, Сильне-дужий!» Епітети: «зелена гора»; «долиною широкою» Звертання: «Гей, вернися, Сагайдачний», «Гей, хто в лісі, озовися».
