Характеристика Поета. –Коли ви вперше у творі зустрічаєтеся з поетом?
–Які враження про нього у вас склалися?
–Що є найціннішим для цього героя? Заради чого він живе?
–Як до поета ставляться прості люди, Бертольдо?
–Чому герой твору на зло відповідає добром?
–Яку до надавав митець Бертольду? Чи була вона корисною?
–Чому поет помирає? Яку справу він залишив по собі?
–Чи можна ототожнити образ митця з Лесею Українкою? Свої міркування
доведіть.

Відповідь:

У тухольців було не так багато земель придатних для землеробства, тому в основному вони жили за рахунок скотарства. Зате довкола було достатньо лісу для того, щоб будувати будинки, а також для того, щоб використовувати його як топливо. Жили тухольці в невеличких дерев"яних хатах. Хати були обгороджені і охайні.

Пояснення:

Цитати: Тухольський народ жив головно скотарством. Тільки та долина, де лежало село, а також кілька поменших порічин, не покритих лісом, надавалися до хліборобства і видавали щороку багаті збори вівса, ячменю і проса. Зате в полонинах, що були, так само, як і всі доокружні ліси, власністю тухольської громади, паслися великі ота-ри овець, у котрих спочивав головний скарб тухольців: з них вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо.  В лісах довкола села паслися корови і воли; але сама місцевість, гориста, скалиста й неприступна, забороняла держати багато тяжкої рогатої худоби. Другим головним джерелом достатку тухольців були ліси. Не говорячи вже про дрова, котрих мали безплатно і на топливо, і на всякі будинки,— ліси достачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду

"Хати були порядно обгороджені і гарно удержувані; стіни з гладкого дилиння, не обмазаного глиною, але кілька разів до року митого і скобленого річними черепницями; тільки там, де одна долина сходилася з другою, в вузьких пасмугах стіни були поліплені глиною і побілені паленим вапном і виглядали дуже гарно серед зелених верб і груш".

Порівняння:   кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали.

Уособлення: лихо сміється; зажурилась Україна, зажурилась, заплакала; мовчать гори, грає море, могили сумують; ніч-матидасть пораду; лягло сонце за горою.

Епітет: тії ночі кривавої, козацькії діти

Метафора: заплаче серденько.

Синекдоха: козачество = червоні жупани.

Гипербола: чи затопило синє море твої гори; од Лимана до Трубайла трупом поле крилось.

Риторичне звернення: Грай же, море, мовчіть, гори, / Гуляй, буйний, полем — / Плачте, діти козацькії, / Така ваша доля! »