Велике щастя для людини - користуватися благами природи, насолоджуватися її красою.
Здавалось би, життя скрізь прекрасне.Охороняти ліси, гаї, сади - зелене багатство нашої країни закликає нас відомий український письменник Євген Гуцало.
Багато творів він присвятив природі. Його оповідання Лось наштовхнуло мене на роздуми про добро і зло.У лося багато ворогів: ведмідб, рись, вовк, а іноді й людина.Діти рятували лося від Шпичака вони керувалися благородними почуттями, бажанням до нещасній тварині, в Шпичак, глухий і байдужий до всього прекрасного, прагнув тільки наживи. На мій погляд, хлопці здійснили героїчний вчиноу.Вони хоч малі, але сміливі.
Збереження фауни і флори рідного краю залежить від людини, її совісті.Ставлення людини до природи - це мірило людської моралі. Справжня любов до рідної землі повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дійовою, спямованою на захист і примноження рідного краю.
У цьому завданні необхідно довести, що твір І. Липи «У невідому путь» є притчею.
За жанром твір І. Липи «У невідому путь» є притчею. Це повчальна розповідь про життя черепахи, яка прагне дістатись сонця. Метою цього твору, як і будь-якої притчі, є викладання моральних та духовних істин. Як ця тварина йде до сонце, так і наш народ прагне дістатись самомтійності.
У будь-якій притчі має міститись дидактична ідея. У творі «У невідому путь» образ черепахи, який є алегоричним, навчає читачів наполегливості та цілеспрямованості. Адже незважаючи на разноманітні труднощі, вона здолала гору.
Притчі містять великий зміст та неабиякий задум. Вони досить легко сприймаються, написані доступною та урочистою мовою: «І полюбила черепаха сонце і місяць, і блакить небесну, і забажала до нестями пізнати їх». Черепаха – збірний образ, який уособолює весь український народ. І за до його тлумачення у притчі утверджуються певні думки: про незнищенність, прагнення до волі, соборності усієї української нації. У цій ідеї вбачається певна філософічність.
Отже, твір «У невідому путь», безперечно, є притчею, адже містить такі її ознаки: дидактичний характер, філософічність, алегоричні образи, урочиста манера оповіді. І. Липа обирає цей жанр для того, щоб простими словами довести читачу головну ідею – необхідно вірити у власні сили, щоб досягти перемоги у боротьбі.
Велике щастя для людини - користуватися благами природи, насолоджуватися її красою.
Здавалось би, життя скрізь прекрасне.Охороняти ліси, гаї, сади - зелене багатство нашої країни закликає нас відомий український письменник Євген Гуцало.
Багато творів він присвятив природі. Його оповідання Лось наштовхнуло мене на роздуми про добро і зло.У лося багато ворогів: ведмідб, рись, вовк, а іноді й людина.Діти рятували лося від Шпичака вони керувалися благородними почуттями, бажанням до нещасній тварині, в Шпичак, глухий і байдужий до всього прекрасного, прагнув тільки наживи. На мій погляд, хлопці здійснили героїчний вчиноу.Вони хоч малі, але сміливі.
Збереження фауни і флори рідного краю залежить від людини, її совісті.Ставлення людини до природи - це мірило людської моралі. Справжня любов до рідної землі повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дійовою, спямованою на захист і примноження рідного краю.
У цьому завданні необхідно довести, що твір І. Липи «У невідому путь» є притчею.
За жанром твір І. Липи «У невідому путь» є притчею. Це повчальна розповідь про життя черепахи, яка прагне дістатись сонця. Метою цього твору, як і будь-якої притчі, є викладання моральних та духовних істин. Як ця тварина йде до сонце, так і наш народ прагне дістатись самомтійності.
У будь-якій притчі має міститись дидактична ідея. У творі «У невідому путь» образ черепахи, який є алегоричним, навчає читачів наполегливості та цілеспрямованості. Адже незважаючи на разноманітні труднощі, вона здолала гору.
Притчі містять великий зміст та неабиякий задум. Вони досить легко сприймаються, написані доступною та урочистою мовою: «І полюбила черепаха сонце і місяць, і блакить небесну, і забажала до нестями пізнати їх». Черепаха – збірний образ, який уособолює весь український народ. І за до його тлумачення у притчі утверджуються певні думки: про незнищенність, прагнення до волі, соборності усієї української нації. У цій ідеї вбачається певна філософічність.
Отже, твір «У невідому путь», безперечно, є притчею, адже містить такі її ознаки: дидактичний характер, філософічність, алегоричні образи, урочиста манера оповіді. І. Липа обирає цей жанр для того, щоб простими словами довести читачу головну ідею – необхідно вірити у власні сили, щоб досягти перемоги у боротьбі.