Https://thriveglobal.com/?p=1317353&preview_id=1317353&preview_nonce=d596891612&preview=true
https://thriveglobal.com/?p=1317393&preview_id=1317393&preview_nonce=82fbe45820&preview=true
https://thriveglobal.com/?p=1317455&preview_id=1317455&preview_nonce=23cc6e49b4&preview=true
сенс життя в красі та силі прагнення до
цілей, і тому потрібно, щоб кожен момент
буття мав свою високу мету.
це говорю вам я сліпий музикант- петруй
на зорі свого життя людина постає перед питанням: який шлях обрати? бог дає кожній людині право вибору, а вона вже має визначитися, що їй потрібно в цьому житті, ким вона хоче бути, як вона планує себе реалізувати. іноді людина з самого дитинства знає, чого вона прагне. та й дорослі, правду кажучи, частенько полюбляють запитувати у дітлахів про те, ким ті хочуть стати в майбутньому, і щиро посміхаються, почувши наївні побажання щодо професії видатної акторки, талановитого співака чи космонавта. звісно, все це лишається у безхмарному дитинстві, спогади з якого протягом усього життя тішитимуть, зігріватимуть душу людини. але буває й так, що хтось увесь час шукає себе і ніяк не може
ще видатний ійський письменник оскар уайльд говорив: "ціль людського життя — самовираження. проявити свою сутність у всій повноті — ось для чого ми живемо". справді, людина має використати всі свої можливості, якомога краще показати себе. але досить часто можна почути міркування з приводу того, що талант дається далеко не кожному. це хибна думка. так не буває і не може бути. є лише ледачі та слабодухі люди, які просто не хочуть працювати над собою, бо не бачать перспективи у цьому. вони лише і коли дитина народжується, бог дарує їй якісь здібності, хист до чогось. з часом вона обере те, що їй до душі. звичайно ж, якщо маєш велике бажання, можна розвинути цей талант, удосконалити його, бо сенс життя — це творчість.
дивіться також
электрический судок
удобно подогревать обед на работе! скидка -50%
299 грн
зимняя распродажа
топовая модель columbia -50% количество товара ограничено!
1 200 грн
особисто я вважаю, що обрана людиною професія насамперед має давати задоволення їй самій та бути корисною для оточуючих. улюблена, омріяна професія — це запорука успішного й щасливого життя будь-якої без винятку людини. щодо мене, то я вже визначилася стосовно своєї майбутньої професії. щиро кажучи, понад усе мені б хотілося бути дизайнером інтер'єру. я дуже люблю малювати, і можу сказати, що це в мене досить непогано виходить. та й батьки підтримують і поважають моє рішення. це так важливо, коли рідні люди розуміють та підтримують тебе. і я сподіваюся, що ця професія мені самореалізуватися в житті
головне, все треба робити впевнено і знати, що тобі потрібно в житті. хочеться пригадати вислів генріха давида торо: "якщо людина наполегливо прямує до своєї мрії і намагається жити таким життям, яке вона собі уявила, успіх прийде до неї в звичайний час і зовсім неочікувано".
варто пам'ятати про те, що можна обирати будь-яку професію, але завжди перш за все треба залишатися людиною. можна бути ким завгодно: вчителем, лікарем, співаком, актором чи інженером. необхідно лише пам'ятати про моральні цінності
Тема добра і зла – одна з найголовніших тем у літературі. Слово “добро” асоціюється у мене зі словами “щастя, милосердя, злагода, любов, мир”. Недарма в ка іках завжди перемагає добро.
На жаль, недобрі, злі, черстві люди зустрічаються не тільки у казках, а й у житті.
Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вчить людяності, добра, краси. Письменник протиставляє людей морально чутливих і морально глухих; милосердних, сердечних і черствих, грубих. Герої оповідання розкривають свої риси характеру, зі – ікпувшись на березі річки
зі старим і бувалим лосем, який жив у заповіднику. Ьажаючи напитися води, тварина провалилася в ополонку і дедалі глибше занурювалася у крижану кашу. Вибратися на берег лосю до два хлопчики, що приїхали по хмиз.
Старший узявся рубати лід, щоб прокласти прохід до берега. Коли лось вибрався з крижаного полону, діти дивилися на нього зачаровано, не вірячи, “що до врятуватися цьому великому звірові”. Не вірили вони спо – і. и ку і в смерть врятованого лося не вірилося, що такого звіра можна івалити пострілом, як перед цим не вірилося, що він може потонути”.
А ще я не можу уявити, як міг дядько Шпичак стежити із-за дерев за хлопчиками, що рятували лося, і не до Як міг байдуже гати, а потім вистрелити у беззахисну тварину. Шпичак – боягуз, боїться відповідальності, думав, як замести сліди. Це зла людина, яка нікого не любить, для нього нічого немає святого.
Якби зникли такі люди, світ став би світлішим і набагато кращим.