Художні засоби з поезії літній ранок
джмелі спросоння — буц! —
лобами!
попадали, ревуть в траві.
і задзвонили над джмелями
дзвінки-дзвіночки лісові.
повільне сонце на тумані
до проса випливло з води,
де на пташинім щебетанні
тинявся малиновий дим.
лиш сонях спав, хоча й не мусив,
і ось за те, аби він знав,
важкий ячмінь медовим вусом
бджолу за лапку лоскотав.
у картузах із парусини
комбайн комбайнові гукав:
— то що ж косить?
воно — все синє!
де льон? де небо? де ріка?
Всі рівні за потенціалом іскри Божої.Але не всі рівні по мірі її реалізації. Ось ви взяли насіння - вони рівні.Посіяли. Одне пропало, інше чахне, інше тільки листя дало, а інше принесло плід.Ось така рівність - не рівність. Всі багаті вважають,що всі окрім його нещасні, а він щасливий.Ні,матеріально нічого не доведеш,ми маємо мислити морально.І як сказаноу вище написаній фразі«Ніхто не бачить, як сирота плаче» - багатим байдужа думка нижчих людей вони егоїсти.
І буде таке що "сирота" попросить у нього до а він у відповідь відвернеться.Тому давайте будемо вважати, що ми всі однакові, але не різні.
Тема: туга за рідним краєм.
Ідея: ніде людині не буде так спокійно, як на Батьківщині.
Художні засоби "Під чужим небом"
Епітети: паризькі бруки, вулиці прастарі, матернії руки, вогненний слід, сіре поле, кришталеві хвилі, смертний біль, бронхітне гавкання, цвинтарно-мертвий спокій.
Анафора: Ні, не знайти. Ніхто не знає / Ніхто не чув твоїх плачі.
Повтори: А я тут, на чужинних бруках, чужий - несу чужий тягар; Тільки б рідного поля зворушлива стрічка! /Тільки б сіра солома прабатьківських стріх!
Ритор. запитання: Заспокоїти серце? Та чим же? Та як же? Що мені телефони, версалі, експреси? Нащо грім Аргентин? Чудеса Ніагар?
Алітерація: (р) - Зростає лише рівний профіль і зоряний зір.