Контрольна робота "Творчість В. Дрозда, Ю. Винничука, В. Чемериса"Початковий і середній рівні
1. Люботинському князеві з повісті-казки Ю. Винничука потрібен був дракон, щоб
А знайти собі зятя
Б в битві з ним
В настрахати ворогів
Г залучити туристів
2. Дракон Грицько з повісті-казки Ю. Винничука нагадував князівні при першій зустрічі
А квіточку
Б сонечко
В бджілку
Г метелика
3. Чого не робив Федько з повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» для закоханого Вітьки?
А складав серенаду
Б давав списувати домашні завдання
В написав вірша до газети
Г добував гроші для кіно
4. Високий, худий, запальний, рвучкий. Це портретна характеристика героя повісті В. Чемериса
А Вітьки
Б Федька
В Петра
Г Грицька Причепи
5. Сватання до Галі Козачок у сюжеті повісті В. Чемериса є
А експозицією
Б зав’язкою
В кульмінаційним моментом
Г розв’язкою
6. Найбільше кінь Шептало не любив
А їздити на базар, крутити колесо
Б ходити з усіма кіньми на водопій
В возити важкі вантажі — дрова, цеглу
Г битися, штовхатися біля кормушки
Достатній рівень
7. Продовжте речення.
Прикладом знеособлення людини є герой твору... Чому? Поясніть свою думку.
8. Порівняйте образи Вітьки Горобця, Федька Котигорошка та Галі Козачок із повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», знайдіть спільне та відмінне.
Високий рівень
9. Виконайте одне із завдань.
А Напишіть твір-роздум «Значення культури спілкування, перших почуттів підлітків у подальшій долі, в утвердженні себе як особистості в соціумі».
Б Придумайте інше закінчення історії дракона Грицька за умови, що він завчасно полетів із Люботина в інші краї.
Визначальні риси реалізму
раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний б формування художньої правди;
вільна побудова творів;
превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей
—---
Рома́н соціа́льно-побуто́вий — основний різновид реалістичного роману.
Для нього характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів. Письменники-реалісти, передовсім французькі реалісти Стендаль, Оноре де Бальзак, Флобер Гюстав, англійські Чарлз Діккенс і Вільям Теккерей — розсувають сюжетні рамки й до особистісного, долучають сцени й епізоди, що охоплюють життя усього суспільства та епохи. Соціально-побутовий роман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такий б намагається розв'язати його або констатує неможливість усунення конфлікту (Іван Тургенев, Лев Толстой, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та ін.).