Літературний диктант 1. Нова українська література починається з твору 2. За жанром „Енеїда“ — 3 Матір Енея звати 4 Ім’я Енеєвого батька 5. Хто протягом усього твору переслідує Енея? 6. „Зальотною птицею“, „свіжою, як кислиця“ у творі названо 7. „Дряпічкою“ в „Енеїді“ названо 8. Хто в „Енеїді“ „кружляв сивуху і оселедцем заїдав“? 9. Слова „Де общее добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять“ промовляє 10. Хто допоміг Енею спуститися в пекло? 11. Хто наділений характеристиками „крива, горбатая, сухая, пліснявіла, вся в шрамах“? 12. Хто в „Енеїді“ „з воєнними жила“, „по трахтирах пунш пила, частенько па соломі спала, в шинелі сірій щеголяла“? 13. Словами „прямий, як сосна, величавий, бувалий, здатний, тертий, жвавий“ охарактеризовано 14. Український національний ідеал, сміливість і відвагу втілено м образах троянців-побратимів 15. Кого посилає Зевс до Карфагена нагадати Енеєві про його місія? 16. До якого літературного роду належить твір „Наталка Полтавка“? 17. Іван Котляревський так визначив жанр „Наталки Полтавки“: 18. Кому адресована приказка „Знайся кінь з конем, а віл з волом“! 19. „Наталка Полтавка“ починається піснею 20. Пісню Г. Сковороди „Всякому місту — звичай і права“ виконує 21. Кого І. Котляревський наділяє порівнянням „хитрий, як лисиця“? 22. Хто просить Терпилиху благословити до шлюбу Наталку з Петром? 23. Упродовж скількох днів відбуваються події в „Наталці Полтавці“? 24. Хто в „Наталці Полтавці“ розповідає про театр?
Провідною темою в творчості геніального сина українського народу Т. Г. Шевченка було зображення страдницької жіночої долі. Пригадаймо поеми «Катерина», «Сова», «Наймичка». Ці твори стали даниною великій материнській любові, що не знає меж.
У поемі «Наймичка» Т. Г. Шевченко показав воістину святу любов жінки-страдниці до свого позашлюбного сина.
З особливою задушевністю розкриває поет багатий і прекрасний внутрішній світ матері-селянки. Головна героїня Ганна хотіла бачити свого сина щасливим, хотіла пізнати радість материнства. Але матеріального достатку, підґрунтя для цього не мала. Вона підкинула хлопчика бездітним людям, а сама пішла до них наймичкою.
Страждання молодої матері, яка до самої смерті не наважується зізнатися синові про те, що є його ненькою, становлять основу поеми.
Що ж привело матір до пекельних мук? Над цим питанням примушує замислитися читачів автор. Чому мати та син змушені були довгі роки перебувати під тягарем страшної таємниці?
- Прости мене. Я каралась
Весь вік в чужій хаті…
Прости мене, мій синочку!
Я… я твоя мати -
Та й замовкла…
Зомлів Марко.
И земля задрижала.
Прокинувся… до матері -
А мати вже спала.
Не можна без хвилювання читати останні рядки поеми. Оскільки самою природою жінці призначено бути дружиною, матір’ю, продовжувачкою роду людського. Але доля була зрадливою до Ганни. Скільки вона зазнала на своєму шляху! Злі пересуди, непередбачені обставини, злидні — все це невідступно йшло за молодою дівчиною і спонукало шукати вихід зі складної життєвої ситуації. Необхідно віддати належне мужності, неабиякій силі волі молодої жінки. Вона не покінчила життя самогубством, як це зробила Катерина, героїня однойменної поеми. Ні, Ганна шукала такий шлях, щоб забезпечити майбутнє своєму синові і завжди бути поруч, бо тільки материнське серце може радіти й сумувати, жити у духовному єднанні з дитиною. Найголовніше, що вона не залишила сина. Віддавала тепло душі не тільки йому, а й людям, які турбувались про Марка.
Т. Г. Шевченко в образі Ганни звеличив матір, що готова до самопожертви, повна особистого самовідречення, сягає вершин великої життєвої мудрості. Драматизм долі наймички вражає. П. Куліш, прочитавши поему, зазначив, що «не знає нічого досконалішого ні в одній європейській літературі».
Твір захоплює своєю щирістю, задушевністю, добротою. А з іншого боку, вражає соціальною несправедливістю. Читач не знає передісторії описаних подій, що спричинила до страждань головної героїні. Але це й не так важливо, бо автор мав на меті показати типове явище того часу — страдницьку долю жінки з народу.
Багато людей намагаються впіймати два зайці підряд.Недарма кажуть :"Сім раз відміряй , а один раз відріж."Тобто перед тим , як щось вчинити не потрібно спішити , а ретельно все обдумати .Часто люди недослухавши беруться за справу і спішать , а наслідком того що люди спішать є катастрофи .
Тому важливо вміти не спішити .Я вважаю , що краще зробити одну справу добре ніж десять аби-як.