Літературний диктант за І-ІІІ частинами роману «Чорна рада» (писати тільки відповіді)

1) куди і до кого їхали двоє подорожніх?

2) чому страий Шрам звався полковником, а був у рясі священника?

3) хто такий Черевань?

4) хто такий божий чоловік і як він жив?

5) як назвав Сомко Іванця Брюховецького перед генеральною старшиною, на домовій раді в гетьмана?

6) яким чином підмовив Іван Брюховецький козаків на Зароріжжі на свою сторону?

7) куди насправді їхав Шрам?

8) що хотів від Сомка полковник Шрам?

9) як звали дочку Череваня?

10) за який вчинок усі поважали сміливість Петра Шраменка?

11) куди зібралася дружина Череваня Мелася?

12) чому матір Лесі не дала згоду на одруження дочки з Петром?

Назва: "Кольорові миші"

Автор: Ліна Костенко

Рід: лірика

Вид: філософська

Тема: розповідь про життя кілька століть тому, коли чаклунство засуджувалось.

Ідея: кожна індивідуальність має право на життя.

Худ. засоби:

Епітети: розлючений сусід, кленових віт, осіннє сонце, жовтих і сухих листків.

Повтори: кажу...кажу; коликоли.

Метафори: збити з пуття, кіт залив вирок.

У творі розповідають про дівча, яке вміє з листочків робити "кольорові миші". Проте її засуджують, адже вона не є такою, як всі. Прочитавши цей твір, я зрозуміла, як важливо бути індивідуальністю, протистояти насиллю над особистістю.

Як тільки перші весняні промені пробіглися по землі, у лісі відкрила очі квіточка. Солодко потягнувшись, вона озирнулася навколо. Бр-р-р, - здивувалася, побачивши чорну землю, самотні стовбури дерев і сиве небо. Чому все таке сумне? – запитала сама себе. І набравши у стебельце побільше повітря, гукнула:- Агов! Є хтось? Відізвіться!У відповідь тиша...- Аго-о-ов!..- Тут я, - почувся поряд голос.- Ой, - від несподіванки квіточка аж підстрибнула.А на неї усміхаючись дивилася білосніжна красуня. Витончені лінії пелюсток, тоненьке стебельце і неймовірно сонячна посмішка. - Ти хто? – замилувалася квіточка.- Я твоя сестричка, - відповіла та.Але помітивши, що квіточка геть розгубилася, пояснила:- Ми з тобою проліски. Ми діти весни. Ми першими серед усіх квітів сповіщаємо про те, що зима позаду.- І я теж така гарна?- Звісно. Ось поглянь, - і білосніжка показала сестричці у дзеркальце води. А звідти дивилося два гарних личка. - Та ми ж близнючки! – заплескала листочками квіточка.- Еге-ж! Ми схожі. І нас дуже багато. Озирнися лишень навколо.А у весняному повітрі вже звучала пісня: Ми весняні діточки,Білосніжні квіточки.Землю прикрашаємо,Килимом встеляємо.Про весну віщуємо,Радість всім даруємо.Так сотні молочно-білих пролісків будили своїм співом природу. Вступала у свої права весна.