Івана Дідуха запам’ятали в селі газдою — Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою. — …де мені, переломаному, до ходів? Я зробок — ціле тіло мозиль, кості дрихлаві, що заки їх рано зведеш докупи, то десіть раз йойкнеш! — Я ціле житє лиш роб, та й роб, та й роб! Не раз, як днинка кінчиласи, а я впаду на ниву та й ревно молюси до бога: господи, не покинь ні ніколи чорним кавалком хліба, а я буду все працувати, хіба бих не міг ні руков, ні ногов кинути… Іван Дідух — селянин, що своєю працею досяг середніх статків. Портрет свого персонажа В. Стефаник подає у зіставленні з конем, щоб підкреслити виснажливу працю селянина. Це зіставлення набуває символічного значення: в умовах капіталізму людина доведена до стану робочої худоби. Після десятирічного перебування у війську Іван повернувся додому. Батьків не застав. Вони померли, залишивши у спадок хатину і горб «щонайвищий і щонайгірший над усе сільське поле». На нього витратив Дідух молодечу силу, на ньому скалічився і постарів. А тепер, на старість літ, господарство, налагоджене такою каторжною працею і неймовірними зусиллями, Дідух змушений залишити. Шість розділів новели містять цілий комплекс складних почуттів героя, формуючи найголовніше — трагізм розставання з рідною землею. Пройнятий страшною тугою, Іван Дідух почував себе як камінь, викинутий хвилею на берег. Та й весь він неначе закам’янів. Причину своєї туги Іван пояснює людям сам: це любов до рідної землі і вимушена розлука з нею.
Весна прийшлаВесна прийшла і все кругом ожило. Сонячні промені пробиваються крізь хмари, проганяючи холод. Сніг сходить з пагорбів веселими струмочками. Звідусіль чується їх дзюрчання. Весна прийшла і принесла нове життя.Зима намагається ще втриматися на своєму троні, проте з кожним днем сили її тануть, вона не може протистояти весні. Всюди чується голос весни: крапель, дзюрчання струмочків, веселе щебетання птахів.Коли весна вже зайняла свої володіння, починають прилітати птахи. Як вони скучили за рідною землею, і повертаються кожен рік з теплих країн, долаючи величезні відстані. Саме перелітні птахи говорять про те, що прийшла весна. Зимове царство зруйновано і тепер буде тепло.Починають прокидатися природа. На деревах починає розпускатися листя. Прокидаються і перші весняні квіти підсніжники, які наче сніг вистилають землю. Саме ці квіти є символом весни. Дні стає довшим, і від цього ставати веселіше. Так і хочеться цілими днями гуляти по вулиці.Багато роботи у звірів і птахів. Вони повинні вирити нори, побудувати гнізда. Також багато роботи і у людей. Весна пора роботи.
