Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні. Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Стосуючись іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.
Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
«Зажурилась Україна» аналіз (паспорт) Рік написання – середина ХІХ ст. (записано її в Новомосковському повіті Катеринославської губернії). Тема «Зажурилась Україна»: показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд.Ідея «Зажурилась Україна»: заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель. Основна думка: лише одностайні дії всього народу можуть врятувати країну від зруйнування. Жанр «Зажурилась Україна»: історична пісня. Рід літератури: ліро-епічний твір. Віршований розмір: семистопний хорей Римування: паралельне
Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
«Зажурилась Україна» аналіз (паспорт) Рік написання – середина ХІХ ст. (записано її в Новомосковському повіті Катеринославської губернії). Тема «Зажурилась Україна»: показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд.Ідея «Зажурилась Україна»: заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель. Основна думка: лише одностайні дії всього народу можуть врятувати країну від зруйнування. Жанр «Зажурилась Україна»: історична пісня. Рід літератури: ліро-епічний твір. Віршований розмір: семистопний хорей Римування: паралельне