Михайлик-допитлива та дуже розумна дитина. Він завзято поставив собі ціль-купити книгу «Пригоди Тома Соєра». Проте, той не мав грошей. Раз він підійшов до дядька Юхима/Юхрима, той сказав Михасю, що дасть йому книгу тільки за чотири склянки гарбузового насіння, котре він любив лускати. Повернувшись додому він побачив як мама зігрівала насіння гарбуза в своєму поясі, щоб те швидше зростало. Як-не-як хлопчина найшов іб забрати насіння. Проте він зустрів бідну жінку з дитиною та нагодував сина бідної жінки частиною свого зерна. Жінка була дуже вдячна. Михайло пішов до Юхрима, проте він відмовився продавати книгу за тільки два стакана насіння. Юхрим запропонував хлопцеві казки.
-Добрий день,Павлусь! Чи можна взяти у вас інтерв'ю? Я знаю,що у Вашому житті сталось безліч шалених подій...
-Добрий день,я з радістю дам відповідь на всі запитання.
- Чудово! У минулому Вашу сестру забрали до полону. Як Вам вистачило сили не здатись?Адже виникло чимало перешкод на шляху до Криму.
- Я славного козацького роду,мав чітку ціль та це була моя сестра. Було б дивно, якби я її не рятував.
- Ви молодець. Далеко не кожна людина спроможна вчинити так само. Ви досягли своєї мети?
-Так. Сестру відпустили з неволі.
- Це дуже добре. Який засіб пересування Ви використали?
- Я вкрав коня. Вартовий татарин погнався за мною,але не наздогнав.
- Це така складна історія. Я рада,що ці муки скінчились. Чи розповіли Ви Ганні про пригоди,які трапились на шляху?
- Розповів. Вона була неймовірно вдячна та вражена.
- Чи складно було пережити смерть рідних?
-Звісно так. Проте я розумію,що потрібно жити далі,тим паче, я маю сестру.
- Ви дуже сильна особистість. Я приємно вражена,що наш світ має таких людей. До побачення!
-Дякую,було приємно поспілкуватись. На все добре!