Маруся чурай - персонажі в таблицю

Моя улюблена героїня повісті І.Франка "Захар Беркут "- Мирослава. Напевно, вона подобається багатьом. Особисто мене вона вразила своєю сміливістю. Всі тухольці теж про неї відгукувалися, що вона "смілива і гарна" дівчина.

   У житті Мирослави був важкий вибір: стати разом з батьком зрадницею чи покинути його заради тухольців, Максима і разом з ними захищати свою землю від ворога. Мирославу виховував батько, матір померла, тому вона дуже любила його. До останнього намагалася переконати не бути з ворогами, не зраджувати свій народ. І коли зрозуміла, що батько засліплений ненавистю до своїх односельців, його уявлення про її щастя були чужими їй, зробила правильний вибір.

   На мою думку, Мирослава була розумною і кмітливою, бо здогадалася і порадила тухольцям виготовити метавки. Цією зброєю вони зуміли зупинити ворога.

   Ось чому мені подобається ця героїня. Вона правильно вчинила, що не зрадила своїх односельців - тухольців, свій рідний край і була вірною в коханні. Мирослава може бути для нас прикладом любові і відданості своєму народові.

Тема: поетичний сон ліричного героя про вимріяне щасливе життя селянської родини.

Головна думка: селянська родина заслуговує на щасливе життя.

Художні засоби.

Епітети: біленька хаточка, сивий дід, веселая мати, хорошеє внуча.

Порівняння: «сидить неначе й досі сивий дід коло хатиночки».

Зменшувальні суфікси (пестливі слова): біленька, хатиночки, маленькеє.

Повтори (рефрен): «І досі сниться: …».

Повтори (епіфора): «біленька хаточка. Сидить,… і спать несе. А дід сидить…».

Повтори: «цілує діда і дитя, аж тричі весело цілує».

Кількість строф: дві.

Рими: горою – водою, сидить – бавить, хати – мати, дитя – сидить, цілує – годує.