Я так розумію тест по творі В.Рутківського "Джури козака Швайки"
1. Про яку історичну подію згадується у творі? Битва під Синіми Водами. Цитата: "Швайка не втримався і сплюнув убік. Найгірше було те, що їхні прадіди таки й справді разом билися під Синіми Водами майже сто тридцять років тому"
2. Що означає татарською мовою слово «козак»? Вільна людина.
Цитата: "Щоправда, Саньків далекий родич і сусіда сухорукий дід Кібчик інколи казав таке: — По-татарському козак — це вільна людина, котрій і сам чорт не брат".
3 . Якій справі дід Кудьма навчав Санька? Знахарству.
4. Яка проблематика НЕ порушується у творі? Проблема кохання і зради.
5. На якій частині України у другій половині XV – на початку XVI ст. утворились загони вільних озброєних людей? Наддніпрянщині
Цитата з матеріалів уроку з історії Щербацького Д.В.: "Вже у другій половині XV - на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних ів: від ухідників, селян та міщан до дрібної збіднілої шляхти і православного духовенства..."
6. Хто із цих персонажів НЕ є другом і помічником Швайки? Тишкевич
7. Хто із цих персонажів не був сиротою? Санько (у нього була жива мати - Мокрина)
8. Якому герою належать слова: «...Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються»? Кібчику (це були розмови козаків у другій частині твору, розділ "Козацькі розмови")
9. Хто із цих персонажів був вовком? Барвінок
10. Хто став джурою Швайки? Грицик.
Цитата: "— Атож. Розумієте, Грицик, ну… такий же сирота, як і я. То ж нехай, гадаю, мені за брата буде.
— За чуру, — уточнив дід Кудьма.
— Що? — не зрозумів Швайка.
— За чуру, — повторив дід. — Або їх ще джурами зовуть"
Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.
Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.
Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,
Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.
Відповідь:
Я так розумію тест по творі В.Рутківського "Джури козака Швайки"
1. Про яку історичну подію згадується у творі? Битва під Синіми Водами. Цитата: "Швайка не втримався і сплюнув убік. Найгірше було те, що їхні прадіди таки й справді разом билися під Синіми Водами майже сто тридцять років тому"
2. Що означає татарською мовою слово «козак»? Вільна людина.
Цитата: "Щоправда, Саньків далекий родич і сусіда сухорукий дід Кібчик інколи казав таке: — По-татарському козак — це вільна людина, котрій і сам чорт не брат".
3 . Якій справі дід Кудьма навчав Санька? Знахарству.
4. Яка проблематика НЕ порушується у творі? Проблема кохання і зради.
5. На якій частині України у другій половині XV – на початку XVI ст. утворились загони вільних озброєних людей? Наддніпрянщині
Цитата з матеріалів уроку з історії Щербацького Д.В.: "Вже у другій половині XV - на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних ів: від ухідників, селян та міщан до дрібної збіднілої шляхти і православного духовенства..."
6. Хто із цих персонажів НЕ є другом і помічником Швайки? Тишкевич
7. Хто із цих персонажів не був сиротою? Санько (у нього була жива мати - Мокрина)
8. Якому герою належать слова: «...Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються»? Кібчику (це були розмови козаків у другій частині твору, розділ "Козацькі розмови")
9. Хто із цих персонажів був вовком? Барвінок
10. Хто став джурою Швайки? Грицик.
Цитата: "— Атож. Розумієте, Грицик, ну… такий же сирота, як і я. То ж нехай, гадаю, мені за брата буде.
— За чуру, — уточнив дід Кудьма.
— Що? — не зрозумів Швайка.
— За чуру, — повторив дід. — Або їх ще джурами зовуть"
Пояснення:
Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.
Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.
Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,
Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.