Украї́нські наро́дні пісні́ — це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам'яті і передаються з вуст в уста.Твори анонімні, бо імена першотворців, як правило, невідомі. Народна пам'ять зберегла нам лише деякі імена авторів народних пісень. Це Маруся Чурай, авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «3асвіт стали козаченьки» — це козак Семен Климовський — «Їхав козак за Дунай». Інша частина народних пісень літературного походження — «Реве та стогне Дніпр широкий» — Т. Г. Шевченко, «Ніч яка місячна» — Старицький. Взагалі в Україні складено понад 5 тисяч пісень. Народні пісні мають багато жанрів.я би ето вставила
Мелашка – одна з головних героїнь твору «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, дочка незаможного селянина, дружина Лавріна. Зовнішність : невисока, струнка, гнучка, гарна, мала тонкі чорні брови, «щоки червоні, як червоні яблука», «повновида, з тонким носиком». Характер: ласкава, добра, вразлива, може постояти за свою сім’ю, перебуває під впливом свекрухи, сором’язлива, покірна, дуже кохає Лавріна, не забуває батьків. Ставлення до інших: шанує батьків, свекруху і свекра, намагається уникати конфліктів з іншими, дуже кохає Лавріна. Ставлення інших до Мелашки: спочатку свекруха ставилася до неї, як і до Мотрі, але після того, як Мелашка сховалася в Києві, і її там знайшли, ставлення до неї змінилося. Її почали цінувати, вона робила стільки ж роботи, скільки й Маруся. Лаврін завжди її кохав. Ставлення автора до Мелашки: він співчуває цій героїні, симпатизує цій спокійній, врівноваженій українській дівчині. Я вважаю, що Мелашка любляча і терпляча жінка, вона гарна господиня і допомагає сім’ї. але їй все ж таки слід проявляти більше волі.
Зовнішність : невисока, струнка, гнучка, гарна, мала тонкі чорні брови, «щоки червоні, як червоні яблука», «повновида, з тонким носиком».
Характер: ласкава, добра, вразлива, може постояти за свою сім’ю, перебуває під впливом свекрухи, сором’язлива, покірна, дуже кохає Лавріна, не забуває батьків.
Ставлення до інших: шанує батьків, свекруху і свекра, намагається уникати конфліктів з іншими, дуже кохає Лавріна.
Ставлення інших до Мелашки: спочатку свекруха ставилася до неї, як і до Мотрі, але після того, як Мелашка сховалася в Києві, і її там знайшли, ставлення до неї змінилося. Її почали цінувати, вона робила стільки ж роботи, скільки й Маруся. Лаврін завжди її кохав.
Ставлення автора до Мелашки: він співчуває цій героїні, симпатизує цій спокійній, врівноваженій українській дівчині.
Я вважаю, що Мелашка любляча і терпляча жінка, вона гарна господиня і допомагає сім’ї. але їй все ж таки слід проявляти більше волі.