Перші уроки добра, чулості до горя Чіпка дістав від своєї баби. Вона, збідніла вдова з козацького стану, все життя поневірялася в наймах, не мала ні поля, ні городу, ні своєї хати: "Жила в сусідах". Бита горем, невилазними злиднями, завжди рада шматку хліба, баба Оришка зберегла в собі, море людяності, доброзичливості й теплоти. І все це прагнула передати єдиному онукові, якого любила понад усе на світі. І біля тієї любові й сама грілася. Вона розважлива, по-життєвому мудра, знала багато казок, легенд, переказів. Оришка — втілення народного світогляду і моралі. До Чіпки завжди була лагідною, ніколи не вдавалася до бійки, її тихе, ласкаве слово куди більше важило для хлоп'яти, ніж материні стусани. Від бабусі він перейняв чулість до чужого горя. Першим страшним ударом у житті Чіпки була смерть баби. Оришка найбільше виховувала онука не словами, а власним прикладом.
Твір ,,Хіба ревуть воли,як ясла повні” є яскравим прикладом формування і становлення характеру людини від народження і до смерті.Чіпка Варениченко є яскравим прикладом формування людського характеру впродовж всього життя.Я обвиняю Чіпку в тому,що він був дуже доброю і великодушною людиною,але не зміг подолати «демонів» в своїй душі.Можливо Чіпка і не помер,якщо б таїв зло на панів і дивився на життя з іншого боку.В дитинстві свою любов дарувала баба Оришка і мати,яка була строгою,але все таки відчайдушно любила його.В дорослих роках він покохав Галю,„польву царівну“,яка ставила його на правильний шлях.
