воєнний час завжди вважається найскладнішим часом в житті кожного народу. на жаль, наш український народ стикався з такими проблемами досить часто. саме такий час зображено в повісті григіра тютюнника “климко”. дана повість дійсно здатна зворушити і змусити замислитися. саме це і сталося в моєму випадку. ця повість авторства григіра тютюнника справила на мене дуже сильне враження багатьма своїми особливостями.
насамперед, і, напевно, на це розраховував і автор, найсильніше враження справила на мене доля головного героя, хлопчика на ім’я климко. цей хлопчик далеко не заслуговував того, що сталося в його житті. звичайно, під час війни всім людям по-справжньому важко, дорослі теж не є винятком. однак доля дітей набагато складніша, і їх проблеми викликають набагато більше жалю. дітям під час війни доводиться
дуже складно. вони стикаються з майже непереборними проблемами. і шанси вижити для дитини без чужої практично нульові. такий приклад я побачив у вигляді головного героя повісті, у хлопчикові климко. він був дуже доброю дитиною, намагався не тільки вижити самостійно, але і чимось іншим людям. проте врешті-решт йому все-таки вижити не вдалося. і це мене дуже зворушило.
воєнний час завжди вважається найскладнішим часом в житті кожного народу. на жаль, наш український народ стикався з такими проблемами досить часто. саме такий час зображено в повісті григіра тютюнника “климко”. дана повість дійсно здатна зворушити і змусити замислитися. саме це і сталося в моєму випадку. ця повість авторства григіра тютюнника справила на мене дуже сильне враження багатьма своїми особливостями.
насамперед, і, напевно, на це розраховував і автор, найсильніше враження справила на мене доля головного героя, хлопчика на ім’я климко. цей хлопчик далеко не заслуговував того, що сталося в його житті. звичайно, під час війни всім людям по-справжньому важко, дорослі теж не є винятком. однак доля дітей набагато складніша, і їх проблеми викликають набагато більше жалю. дітям під час війни доводиться
дуже складно. вони стикаються з майже непереборними проблемами. і шанси вижити для дитини без чужої практично нульові. такий приклад я побачив у вигляді головного героя повісті, у хлопчикові климко. він був дуже доброю дитиною, намагався не тільки вижити самостійно, але і чимось іншим людям. проте врешті-решт йому все-таки вижити не вдалося. і це мене дуже зворушило.