Як я вчуся з посиланням на прочитану гумореску. Наше життя можна порівняти з будинком. Від самого народження ми починаємо його будувати. І саме від нас залежить чи буде він великий. Якщо ми хочемо мати міцний будинок, то потрібно спочатку зробити фундамент, який закладається в школі. Якщо будемо старанно вчитися, згодом зможемо вступити в університет, знайти професію, а потім і сім'ю. Я це зрозумів, тому не знаходжу легких шляхів, а кожен день наполегливо вчуся. І це дуже цікаво. Адже коженого дня я пізнаю щось нове, кожен новий урок відкриває мені нові цікавинки про навколишній світ. Але не всі так думають і поводяться. Для прикладу візьмемо гумореску Степана Олійника "Чудо в черевику". Хлопчина Вася не любив ходити до школи. Кожен день для нього був мукою. Тому він знаходив легкі шляхи для досягнення своїх цілей без зусиль. І тут йому на до прийшов "друг". Він сказав, що зна б як отримати з усіх предметів п'ятірки. Василько відразу попросив розказати секрет. Таємниця полягає в тому, щоб забити п'ятак під п'ятку, а коли тебе будуть викликати, то ти все будеш знати. Але це ніяк не до хлопчаку. І замість обіцяного Василько отримав у подарунок мозоль на нозі та ще й декілька двійок. Отже, ніколи не потрібно шукати легких шляхів. Адже вони дуже часто бувають не такими, як здаються на перший погляд.
Казка про дітей які потрапили у космос на невідому планету.
Це був звичайний день літніх канікул. Ми з Юрком, Василем та Тарасом сиділи на каруселі і думали у що гратися, бо нам було нудно. Кожен хотів грати у своє, але нікому це не було цікаво. І тут підійшов він.Це був маленький чоловічок метра зростом. Він запропонував піти нам на чарівну планету. Ми були не проти.А що? Усе одно нічого робити. Чоловічок пішов,а ми за ним.І тут ми попали на чарівну планету.Тут ходили шоколадні діти і було море із солодощів. Ми так багато їли солодощів, що у нас розболівся живіт. І тут приходить чоловічок і каже що нам пора додому. Ми не хотіли,але прийшлось. Ми знову пішли за ним і потрапили додому. На цю планету ми ходили кожен день і були задоволені.
Наше життя можна порівняти з будинком. Від самого народження ми починаємо його будувати. І саме від нас залежить чи буде він великий. Якщо ми хочемо мати міцний будинок, то потрібно спочатку зробити фундамент, який закладається в школі. Якщо будемо старанно вчитися, згодом зможемо вступити в університет, знайти професію, а потім і сім'ю. Я це зрозумів, тому не знаходжу легких шляхів, а кожен день наполегливо вчуся. І це дуже цікаво. Адже коженого дня я пізнаю щось нове, кожен новий урок відкриває мені нові цікавинки про навколишній світ. Але не всі так думають і поводяться. Для прикладу візьмемо гумореску Степана Олійника "Чудо в черевику". Хлопчина Вася не любив ходити до школи. Кожен день для нього був мукою. Тому він знаходив легкі шляхи для досягнення своїх цілей без зусиль. І тут йому на до прийшов "друг". Він сказав, що зна б як отримати з усіх предметів п'ятірки. Василько відразу попросив розказати секрет. Таємниця полягає в тому, щоб забити п'ятак під п'ятку, а коли тебе будуть викликати, то ти все будеш знати. Але це ніяк не до хлопчаку. І замість обіцяного Василько отримав у подарунок мозоль на нозі та ще й декілька двійок.
Отже, ніколи не потрібно шукати легких шляхів. Адже вони дуже часто бувають не такими, як здаються на перший погляд.
Казка про дітей які потрапили у космос на невідому планету.
Це був звичайний день літніх канікул. Ми з Юрком, Василем та Тарасом сиділи на каруселі і думали у що гратися, бо нам було нудно. Кожен хотів грати у своє, але нікому це не було цікаво. І тут підійшов він.Це був маленький чоловічок метра зростом. Він запропонував піти нам на чарівну планету. Ми були не проти.А що? Усе одно нічого робити. Чоловічок пішов,а ми за ним.І тут ми попали на чарівну планету.Тут ходили шоколадні діти і було море із солодощів. Ми так багато їли солодощів, що у нас розболівся живіт. І тут приходить чоловічок і каже що нам пора додому. Ми не хотіли,але прийшлось. Ми знову пішли за ним і потрапили додому. На цю планету ми ходили кожен день і були задоволені.