На початку 16 століття козацтво та січові відділи ходили у походи на Крим та Туреччину. Боротьба була з перемінним успіхом.
Запорізька Січ зміцнюється та поширює свою боротьбу проти турецьких ворогів.
Походи козаків приносили їм славу по всій Європі. Вони стали важливим аспектом у міжнародній політиці. Про це говорять різні документи. В одних із них за козацтво укласти договір з Німеччиною про турків.
Під керівництвом Лободи та Наливайко козаки розбили турецьке війська у Молдавії. Після чого війна була припинена.
У Запорізькій Січі була своя, самостійна політика, як внутрішня, так і зовнішня.
Найбільш поширені козацькі поході проти турків були з 1600 по 1620 роки. Кожного роки вони перетинали Чорне море та робили набіги на береги Криму та Туреччини.
У тих самих роках козаки під керівництвом Сагайдачного взяли штурмом Кафу, фортецю, де розташувався самий великий ринок рабів. Козаки звільнили багатьох поневолених, серед яких були і земляки.
З’явився козацький флот, який мав величезне значення для історії. Адже флот допоміг пробити блокаду турків та татар, що розділяла їх від Європи.
Під умілим керівництвом Сагайдачного, козаки вели активну боротьбу з ворогами. Турки не змогли захопити польські та українські землі. Впливовість Туреччини була майже знищена.
Завдяки мужності козаків, високому військовому мистецтву їхнього гетьмана Сагайдачного, Туреччина не досягла своєї мети — захоплення польських і українських земель, а її міжнародному престижу завдано тяжкого удару. її просування в Європу було зупинено.
У хотинській битві Сагайдачний отримує смертельне поранення. Але і після його смерті козаки боролись проти турецько-татарських загарбників.
Козаки брали участь у Тридцятирічній війні, що проходила в Європі.
Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.
Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.
Старий Омелько був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками.
Кайдашиха була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана. куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними.
Мелашка : Лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на червоному намисті, на рум'яних щоках. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.
Мотря не виходила в його з думки, неначе стояла тут на току недалечке од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими, як терен, очима. Він неначе бачив, як пашіло її лице з рум'янцем на всю щоку, як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вгледів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем.
На початку 16 століття козацтво та січові відділи ходили у походи на Крим та Туреччину. Боротьба була з перемінним успіхом.
Запорізька Січ зміцнюється та поширює свою боротьбу проти турецьких ворогів.
Походи козаків приносили їм славу по всій Європі. Вони стали важливим аспектом у міжнародній політиці. Про це говорять різні документи. В одних із них за козацтво укласти договір з Німеччиною про турків.
Під керівництвом Лободи та Наливайко козаки розбили турецьке війська у Молдавії. Після чого війна була припинена.
У Запорізькій Січі була своя, самостійна політика, як внутрішня, так і зовнішня.
Найбільш поширені козацькі поході проти турків були з 1600 по 1620 роки. Кожного роки вони перетинали Чорне море та робили набіги на береги Криму та Туреччини.
У тих самих роках козаки під керівництвом Сагайдачного взяли штурмом Кафу, фортецю, де розташувався самий великий ринок рабів. Козаки звільнили багатьох поневолених, серед яких були і земляки.
З’явився козацький флот, який мав величезне значення для історії. Адже флот допоміг пробити блокаду турків та татар, що розділяла їх від Європи.
Під умілим керівництвом Сагайдачного, козаки вели активну боротьбу з ворогами. Турки не змогли захопити польські та українські землі. Впливовість Туреччини була майже знищена.
Завдяки мужності козаків, високому військовому мистецтву їхнього гетьмана Сагайдачного, Туреччина не досягла своєї мети — захоплення польських і українських земель, а її міжнародному престижу завдано тяжкого удару. її просування в Європу було зупинено.
У хотинській битві Сагайдачний отримує смертельне поранення. Але і після його смерті козаки боролись проти турецько-татарських загарбників.
Козаки брали участь у Тридцятирічній війні, що проходила в Європі.
Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.
Старий Омелько був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками.
Кайдашиха була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана. куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними.
Мелашка :
Лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на
червоному намисті, на рум'яних щоках. Дівчина була невелика на зріст, але рівна,
як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида,
з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та
червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні
брови, густі-прегусті, як шовк.
Мотря не виходила в його з думки, неначе стояла тут на току недалечке од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими, як терен, очима. Він неначе бачив, як пашіло її лице з рум'янцем на всю щоку, як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вгледів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем.