Написати твір "образ захара беркута" за повістю захар беркут по такому плану.
1.історична основа повісті "захар беркут"
2.захар беркут - головний герой твору
-захар беркут - старійшина тухольскої громади
-напад монголів
-мирослава - нова донька захара беркута
-мета боротьби яку він ставить
3.значення повісті
Ідейно – тематичний зміст твору розкривається за до найпростішого аналізу. У Мартина Борулі досить щаслива сім’я, де кожна людина займається тим, що кожному із них близько. Але фантазії батька сім’ї і його бажання піднестися над реальністю перевернули життя цієї родини з ніг на голову. Мартин Боруля звик до роботи, але, щоб стати дворянином, він довше залишався в ліжку вранці. Він заборонив своєї доньці займатися справами по господарству, тому що це не дворянська справа. Також він забажав надмірно розумного нареченого для неї із міста. Мартин Боруля, який у минулому був настільки близьким до звичайних буденних справ, не міг навіть помислити, що його дочка, яка виросла в селі, навряд чи зможе побудувати своє щасливе життя з кимось із міста. Він також вніс корективи і в життя свого сина, відправивши його на службу писарем, до чого у сина не було ніякої схильності. Жанр трагікомедії при цьому дуже вдало розкривається завдяки зображенню у творі всіх тих кумедних ситуацій, які випали на долю Мартина Борулі і членів його родини. Цілком зрозуміло, що в кінцевому результаті доля розставила все по своїх місцях і дала Мартину Борулі те, чого він заслуговував. За ним так і не був визнаний статус дворянина через незначну дрібницю – відмінність однієї літери в його прізвищі. Крім того, його син так і зміг впоратися з проблемами на службі і був звільнений, а від доньки пішов наречений-аристократ. Таким чином, Мартін Боруля не тільки став жертвою власної фантазії, але і приніс дуже багато страждань усім своїм близьким.
Говорячи про мораль даного твору, можна констатувати, що у автора вийшло зробити її простою і очевидною для читачів. Кожна людина має нахили до якоїсь діяльності, що пов’язано зі спадковістю або життя. Не варто різко змінювати себе і прагнути до чогось протилежного, адже до добра це не доведе.
Осінні канікули тривають всього тиждень, іноді десять днів. Не встигаєш як слід відпочити, як уже знову йти до школи.
Зазвичай я проводжу осінні канікули вдома, читаю книги або риюся в Інтернеті. Якщо визирає сонечко, я виходжу надвір до друзів. Якщо надворі дощ, я розкладаю на підлозі «твістер» та за друзів повеселитися. А хтось обов`язково фотографує, як ми на підлозі викручуємося. Вечорами ми граємо з татом в шахи, «монополію» та інші настольні ігри.
Іноді, коли погода дозволяє, батьки їдуть до лісу за грибами. І мене, звичайно, теж беруть з собою. Ще на осінніх канікулах ми їздимо до бабусі. Я залишаюся у неї на кілька днів, граюся з її котом, ходжу з бабусею в гості до тіток. До мого приїзду бабуся зазвичай бере квитки до цирку або на дитячий спектакль, і ми з нею дивимося виставу.
Щоб ми на канікулах не сумували, наш класний керівник теж організовує культурну програму. Наприклад, ми всім класом ідемо на виставку. На останніх осінніх канікулах ми побували в дельфінарії. Там виступали дресировані морські котики та дельфіни. Було так весело! Так що осінні канікули я провів дуже добре.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=309#ixzz4Q67FdQIo