Мавка покохала Лукаша, тільки зачувши його пісню. Лукаш ніби теж захопився цією лісовою дівчиною. Чому ж вони не змогли одружитися і бути щасливими в шлюбі? Звичайно, вони мали зовнішні перешкоди: мати не вподобала Мавку, яку вважала відьмою, і знайшла собі невістку в селі — вдову Килину. Але, я вважаю, що справа тугу Не в матері, бо Лукаш же сам вирішив засилати старостів до Килини, ніхто його не силував. Мавка визнає:
Бач, я за те люблю тебе найбільше,
Чого ти сам в собі не розумієш,
Хоча душа Твоя про те співає.
Виразно-щиро голосом сопілки...
Але Лукаш не збагнув, що вона говорить про прекрасний внутрішній світ, який є кращим, ніж його "хороша, люба врода". Так само і Мавка не розуміє людських звичаїв.
Щоб наші людські клопоти збагнути,
То треба справді вирости не в лісі, —
зауважує Лукаш. Дружина йому потрібна не для кохання, а для праці, на до старій матері. Мавка не тільки не вміє жати, в'язати снопи, але й перешкоджає цьому, бо знає: все навкруги — живе. Вдарити сокирою дерево — це завдати йому болю. Зжати ниву — це вкоротити віку Русалці Польовій.
Отже, вони не розуміють один одного. Вона не може жити за людськими законами, а він — за лісовими.
Мавка покохала Лукаша, тільки зачувши його пісню. Лукаш ніби теж захопився цією лісовою дівчиною. Чому ж вони не змогли одружитися і бути щасливими в шлюбі? Звичайно, вони мали зовнішні перешкоди: мати не вподобала Мавку, яку вважала відьмою, і знайшла собі невістку в селі — вдову Килину. Але, я вважаю, що справа тугу Не в матері, бо Лукаш же сам вирішив засилати старостів до Килини, ніхто його не силував. Мавка визнає:
Бач, я за те люблю тебе найбільше,
Чого ти сам в собі не розумієш,
Хоча душа Твоя про те співає.
Виразно-щиро голосом сопілки...
Але Лукаш не збагнув, що вона говорить про прекрасний внутрішній світ, який є кращим, ніж його "хороша, люба врода". Так само і Мавка не розуміє людських звичаїв.
Щоб наші людські клопоти збагнути,
То треба справді вирости не в лісі, —
зауважує Лукаш. Дружина йому потрібна не для кохання, а для праці, на до старій матері. Мавка не тільки не вміє жати, в'язати снопи, але й перешкоджає цьому, бо знає: все навкруги — живе. Вдарити сокирою дерево — це завдати йому болю. Зжати ниву — це вкоротити віку Русалці Польовій.
Отже, вони не розуміють один одного. Вона не може жити за людськими законами, а він — за лісовими.