Інспектор зображений як «значна особа», яка здійснює «компетентну перевірку» в одній з сільських шкіл:
«Пан Куценко років 25-30 був волосним писарем, а жінка його торгувала бакалією. І в писарстві, і в крамарстві йому так пощастило, що через десять років він мав уже свою крамницю в повітовому місті і, потроху посуваючись угору, зробився з писаря значною особою в місті. Недавнечко він був міським головою, а тепер директором повітового банку, що через його ж шахрайства незабаром мав впасти, і разом він — член земської управи і шкільної ради,— тим і їздить він по сільських школах на екзамени яко голова "екзаменаційної комісії". »
Удаючи із себе пана, інспектор Куценко змішує російські та українські слова, а сама його мова характеризується невмінням правильно будувати речення, алогізмом. Строгість виконання інспектором своїх обов'язків раптово зникає після пропозиції батюшки «закусить», де під горілку має підписатися екзаменаційний протокол.[2]Бикова Л. Образ учителя у творчості Бориса Грінченка
Митькозавр з Юрківки— это приключенческий рассказ про двух друзей и их приключения летом после 5 класса.
Описание сюжета: двое друзей Митя и Сергей летом после 5 класса отправляются в село Юрковка к бабушке Мити. От велосипедиста Василия они узнают, что в лесном озере живёт чудовище. Ясное дело, любопытные юные исследователи отправляются на поиски зверя, дабы запечатлеть его. Друзья отправляются в лес и находят около озера странные следы и видят чудовище в озере. Мальчики рады и хотят увидеть его ещё раз но так это так и не выходит. Под конец июля, они снова приходят к озеру и видят в там велосипедиста Василия, который тонет. Мальчики его и он признается, что это он подделывал следы и играл чудовище из озера. Ребята, хоть и были разочарованы, радовались и благодарили Васю за веселое лето. После, друзья поехали домой и оставшийся месяц лета делали задание по биологие—собиоали коллекцию жучков.
Інспектор зображений як «значна особа», яка здійснює «компетентну перевірку» в одній з сільських шкіл:
«Пан Куценко років 25-30 був волосним писарем, а жінка його торгувала бакалією. І в писарстві, і в крамарстві йому так пощастило, що через десять років він мав уже свою крамницю в повітовому місті і, потроху посуваючись угору, зробився з писаря значною особою в місті. Недавнечко він був міським головою, а тепер директором повітового банку, що через його ж шахрайства незабаром мав впасти, і разом він — член земської управи і шкільної ради,— тим і їздить він по сільських школах на екзамени яко голова "екзаменаційної комісії". »
Удаючи із себе пана, інспектор Куценко змішує російські та українські слова, а сама його мова характеризується невмінням правильно будувати речення, алогізмом. Строгість виконання інспектором своїх обов'язків раптово зникає після пропозиції батюшки «закусить», де під горілку має підписатися екзаменаційний протокол.[2]Бикова Л. Образ учителя у творчості Бориса Грінченка
Объяснение:
не знаю искала долго, может чем-то
Митькозавр з Юрківки— это приключенческий рассказ про двух друзей и их приключения летом после 5 класса.
Описание сюжета: двое друзей Митя и Сергей летом после 5 класса отправляются в село Юрковка к бабушке Мити. От велосипедиста Василия они узнают, что в лесном озере живёт чудовище. Ясное дело, любопытные юные исследователи отправляются на поиски зверя, дабы запечатлеть его. Друзья отправляются в лес и находят около озера странные следы и видят чудовище в озере. Мальчики рады и хотят увидеть его ещё раз но так это так и не выходит. Под конец июля, они снова приходят к озеру и видят в там велосипедиста Василия, который тонет. Мальчики его и он признается, что это он подделывал следы и играл чудовище из озера. Ребята, хоть и были разочарованы, радовались и благодарили Васю за веселое лето. После, друзья поехали домой и оставшийся месяц лета делали задание по биологие—собиоали коллекцию жучков.