Напишіть письмовий твір "Безсмертя і добро, вічність і краса - основа життя людини на землі" (за вивченими творами В.Нестайка, Я.Стельмаха або Л.Воронини)
Наша батьківщина – це й люди, які нас оточують у повсякденному житті. Люди, які народилися в одному краї, завжди якось ближче друг до друга, завжди краще зможуть зрозуміти один одного, їм легше знайти загальну мову й стать друзями. Тому, напевно, що в них є одна загальне – та країна, у якій вони народилися, а це вже багато! Чи не тому люди, оказавшиеся в іншій країні, бувають так щиро ради зустріти земляка – будь-якого, нехай далі зовсім незнайомої людини з рідної країни, рідного міста, рідних місць. Але в кожного з нас є свій рідний куточок – своя маленька батьківщина. Це те місто, селище або село, та вулиця й той будинок, де ми народилися, де зробили свої перші кроки, сказали перше слово, довідалися перші радості й перші образи. Можливо, ставши старше, ми зможемо більш глибоко оцінити, зрозуміти я полюбити нашу більшу батьківщину, нашу країну. Хоча в глибині серця, звичайно ж, кожний з нас уже випробовує щиру любов до своєї країни. Але мені здається, що зараз нам набагато ближче, дорожче й зрозуміліше саме наша маленька батьківщина – будинок наших батьків, бабусь, дідусів. Думаючи про цю батьківщину, ми думаємо про саме раннє дитинство. І в ці хвилини я згадую мамині руки, які допомагали мені міцніше стояти на ногах; знайомий і неповторний захід бабусиних пиріжків, тільки що вийнятих із грубки; колискові пісні й загадкові й цікаві дитячі казки. Я згадую маленьке грайливе кошеня в нашому дворі, з яким я радісно грала. Ніжні, теплі почуття прокидаються в моєму серці, коли я дивлюся на дерева, які в дитинстві ми з родителями висаджували біля будинку
Шкільна форма – повсякденний одяг учнів під час знаходження в школі , також на шкільних офіційних заходах поза стінами школи. Потрібна вона чи ні ? Це питання дуже спірне з економічної та естетичної точок зору .. Так зрозуміле бажання учнів , особливо учениць , виглядати індивідуально. Їм здається , що одяг одного кольору знеособлює їх , незважаючи на різні фасони , фурнітуру. Але багато прикладів , коли свобода в стилі одягу дівчаток приводила до гнітючою або кричущою несмаку і недоречності . Сьогодні вже немає таких однозначних вимог носіння єдиної форми . Може даремно ? Час від часу питання єдиної одягу учнів стає актуальним. Це тому , що носіння форми: - Дисциплінує , налаштовує на навчальний процес разом з однокласниками ; - Привчає до порядку - Демократична, адже майже у кожному колективі є представники різних верств суспільства і це яскраво виражається в одязі теж. Коли в соціумі немає різнополярних виразів матеріальної забезпеченості , то відносини більш врівноважені. Це примиряє дітей , створюючи найголовніше – здорову , гармонійну атмосферу в класі ; - Економить час збору до школи , бо не стоїть питання вибору одягу ; - Практична, тому що буває немазких кольорів ; - Гігієнічна, оскільки шиється з натуральних тканин , добре всмоктують вологу , пропускають повітря ; - Комфортна , через спеціально підібраних фасонів ; можна продовжувати перерахування …
