Воповіданні «федько-халамидник» письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. федько — син бідного робітника, а толя — дитина з багатої сім’ї. федько був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетником, заважав хлопцям гратися, шкодив їм. толя ж був тихим і смирним, ніколи не бешкетував. федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. толя, често-любивий, захотів і собі похизуватися перед хлопцями. федько не байдужий до чужого нещастя, він благородний, готовий прийти на виручку. толя підлий і брехливий. він навіть не подякував федьку за те, що той врятував його від смерті. толя черствий і байдужий до нещастя інших людей. він зміг безтурботно гратися в той час, коли на цвинтарі ховали його рятівника. читать полностью:
Тема: краса навколишнього світу, вміння сприймати її.
ідея: радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповторність кожної хвилини буття.
Основна думка: треба пройти довгий та тернистий шлях за для розуміння та сприйняття "солодкого світу"
Жанр: соент
Римування: перехресне
Художні засоби: епітети (солодкий світ, простір блакитно-білий, дух ширококрилий), уособлення (пролісок несмілий), прівняння(твій погляд..немов трава.., неначе спогад), риторичне питання (чи янголи нам свічі засвітили.. Солодкий світ?)