Напишите контрольноё произведение "Бессмертие и добро, вечность и красота - основа жизни человека на земле" (по произведениям Л. Глебова "щука" "муха и пчела" "лягушка и вол»)
Можно на Российском язике.

Напишіть контрольний твір "Безсмертя і добро, вічність і краса - основа життя людини на землі" (за творами Л. Глібова "щука" "муха і бджола" "жаба і віл»)
Можна на Російській мові.

ответ:

твір на тему "богатир карпат іван сила" пропоную скласти так:

нещодавно на уроці української літератури ми познайомилися з твором олександра гавроша під назвою "неймовірні пригоди івана сили". головне завдання автора у цьому творі - розповіти про відомих українських героїв, побут людей, шлях до успіху. іван сила - це український борець та силач, справжнє ім' якого іван фріцак.

протягом прочитання цього твору, я щоразу дивувалась не лише фізичній силі героя, а й його духовній величі. горянин знав, що таке тяжка праця за копійки. проте завдяки своєму таланту та добрим людям іван досяг висот, навчився робити такі речі, які досі ніхто не може повторити. фріцак - людина чесна та благородна, справжній карпатський герой. він не раз потрапляв у нехороші ситуації, проте щоразу знаходив з них вихід завдяки своїм найкращим якостям.

подробнее - на -

объяснение:

1) «раз умирати кождому, але славно вмирати — се не кождо-му лучається. не сумувати мені за ним, але радуватися його долею». (захар щодо звістки про ймовірну загибель сина при обороні села.) 2) «тілько по наших трупах увійдуть вороги в тухольську долину! » (молодь на зібранні громади, обговорюючи план оборони від монгольських нападників.) 3) «не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета! » (захар на громадському віче.) 4) «силою і підступом узяли його, закували в залізні пута. хоч без рани, а весь облитий був кров’ю ворогів. ні, батьку, твій син не подав ім’я твоє в неславу». (мирослава захарові про поневолення сина.) 5) «він радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у кітловину. тут можна їх обступити і вирубати до останнього, а коли ні, то виморити голодом». (мирослава про пораду максима тухольцям.) 6) «подвійний зраднику,— се твоя вина! ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо! » (бурунда-бегадир до тугара вовка, руського боярина.) 7) «дурний хлопче,… таким, як ти, треба жити… життя — дорога річ, і за ніякі скарби його не купиш». (тугар вовк максимові, умовляючи того зрадити свій народ.) 8) «ну, то богу дякувати! надіюсь, що й не вийдете вже. тухольці ціпкий народ: кого раз у руки зловлять, то вже не люблять пустити». (максим тугару вовкові.) 9) «— не хвали… дня перед вечором! нащо тут великої сили, де сама природа своїми стінами й скалами спиняє вас? » (максим тугару вовкові.) 10) «не трать надії. я задля того йшла сюди, в ворожий табір, через усякі небезпеки, щоб сказати тобі: не трать надії! » (мирослава максимові у шатрі батька в монгольському таборі.) 11) «що мої мізерні машини проти такої ворожої сили? твій батько не таку силу виведе проти них, а таку, проти котрої ніяке військо не встоїть». (мирослава максимові.) 12) «а то значить — сам собі вирви з рук останню поруку вдачі. тухольці полонянина візьмуть, а мене проженуть! ні, сього не буде! я йду сам і без його слова». (тугар вовк мирославі.)