Народ кто читал за сестрою тот поймот я просо болел не мог 1. Твір А. Чайковського «За сестрою» складається з наступної кількості розділів:
0.4
вісім
десять
дев’ять
2.За жанровою спрямованістю «За сестрою» А. Чайковського — це:
0.4
драматичне оповідання
історичний роман
героїко-романтична повість
3.Найбільшим добром, на думку Павлуся, є:
0.4
гарний настрій
свобода
багато грошей
4.Девлет-гірей мешкав у:
0.4
Коджамбаку
Перекопі
Бахчисараї
5.Під час подорожі із слугами ханського мули Павлусь побачив:
0.4
гори
море
великі бархани
6.Хлопець сподівався, що йому віднайти сестру до
0.4
потурнак Ібрагім
Бог
Сулейман-ефенді
7.Поміж дворищами в місті-столиці татарського хана:
0.4
насаджені кущі троянд
були густі садки
літали красиві птахи
8.Чим Павлусь сподобався Девлет-гірею? Оскільки:
0
знав татарську мову
погодився прийняти мусульманську віру
був дуже чемним і ввічливим
9.Девлет-гірей погодився розшукати сестру Павлуся, аби:
0.4
хлопець залишився у нього служити
було знайдено Мустафу-агу
козацтво призупинило походи на татар
10.За словами гінця сестру Павлуся було знайдено:
0.4
тоді, коли її хотіли на судні вивезти до турецького баші
у татарських купців
в турецькому гаремі
11.Перебуваючи в полоні, Ганнусю було бито за те, що:
0.4
не виявляла бажання їхати до Девлет-гірея
намагалася співати українські пісні і в них прославляла козацтво
відмовлялася вчити татарську мову
12.Ганнуся розповіла хану, що його син перебував:
0.4
у лубенського полковника
у козацькому загоні
в монастирі
13.Чого не робив хлопець під час перебування у Девлет-гірея?
0.4
не їздив на коні
не стріляв з лука та рушниці
не читав татарські книжки
14.Татари подивилися на Павлуся люто, коли той дізнався про знайдення сестри, бо хлопець:
0.4
почав стрибати від радості
зняв шапку і перехрестився
гучно свиснув
15.Який художній засіб використав А. Чайковський, висловлюючись: «Павлусь скочив на коня, мов птах»?
0.4
метафору
порівняння
епітети
16.Зустрівшись із сестрою після тривалого розлучення, Павлусь називав її:
0.4
соловейком
перепілочкою
голубонькою
17.За наказом хана Ганнуся повинна була жити:
0.4
з Павлусем
в окремій кімнаті під наглядом охорони
в гаремі
18. «Хай буде прославлений Аллах!» — так звернувся мулла, вітаючи:
0.4
Мустафу-агу
падишаха
Девлет-гірея
19. Дворище Девлет-гірея було схожим на:
0.4
квітучий сад
оселю Сулеймана
райський куток
20.Чому татарську зиму Павлусь сприймав із здивуванням? Бо вона була:
0.4
морозяною і вітряною
дощовою і туманною
переважно теплою
21. Про яке народне свято згадує Павлусь під час перебування у Девлетгірея?
0.4
Вербну неділю
Святого Миколая
Різдво
22. Протягом якого терміну посланці татарського хана розшукували його сина?
0.4
до місяця
більше місяця
півмісяця
23.Для татарських посланців небезпечними були:
0.4
козаки
турки
харцизяки
24.Очікуючи посланців, Девлет-гірей розставив гінців від самого:
0.4
Бахчисарая
Перекопу
Царгорода
25.Кого з героїв твору стосується думка Павлуся: «Яке мені діло до нього! Добре, що живі; тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв...»:
0.4
Харциза Карого
Мустафу-агу
Девлет-гірея
26.Намагаючись швидше повернутися додому, Павло розмірковував стосовно того, що небезпечно це робити взимку, бо:
0.4
серед степу багато вовків
могли підстрелити татари
не мав теплого одягу
27.Девлет-гірей поводився з хлопцем, як із:
0.4
вельмишановним гостем
сином
давно знайомим другом
28. Чого попросили брат з сестрою у татарського хана за свою правдиву розповідь про Мустафу-агу?
0.4
багато грошей
красивих коней
волі
29. Чому Павло вимушений був застосовувати хитрість перед ханом про те, що саме Ганнуся обізнана, як склалася доля Мустафи-аги в козацькому полоні?
0.4
бо боявся за своє життя
щоб він допоміг розшукати сестру
хотів більше часу перебувати у хана і насолоджуватися його прийомом
30.Що відповів Девлет-гірей на прохання Павлуся посприяти визволенню Остапа Швидкого у Сулеймана-ефенді?
0.4
«Ні, я цього не буду робити, бо твій земляк — ворог мого народу»
«Добре в тебе серце, хлопче! Цей невільник вернеться з тобою на Україну»
«Слід подумати над цією справою. Я вагаюся»
Объяснение:
На яких моральних засадах виховувався малий Сашко?
Маленький Сашко дитячим серцем розумів, що батькам жилося нелегко та не міг пояснити чому. А ставши дорослим, згадував: «Було в минулому житті батьків багато неладу, плачу, темряви и жалю. Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму — і прадід, і дід, і батько з матір’ю». Та все ж з дитинства запам’яталися уроки людяності, доброти, які він одержав від своїх рідних. Батько цінував людей працьовитих, чесних, талановитих. Безкорисливість батька. Ніжності Сашко вчився в матері. Мудрості і доброти — у діда Семена.
• «Любив дід добру бесіду й добре слово».
• «...Добра людина поїхала, дай їй Бог здоров’я,— коли подорожній нарешті зникав у кущах».
• «... Нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли не пролили кров. Знали мир, щедротами й добро».
• «Не вдаючись глибоко в історичний аналіз деяких культурних пережитків, слід сказати, що у нас на Вкраїні прості люди в Бога не дуже вірили. Персонально вірили більш у Матір Божу і святих — Миколая-Угодника, Петра, Іллю, Пантелеймона. Вірили також в нечисту силу. Самого ж Бога не те щоб не визнавали, а просто з делікатності не наважувались утруж- дати безпосередньо. Повсякденні свої інтереси прості люди хорошого виховання, до яких належала і наша сім’я, вважали по скромності недостойними божественного втручання. Тому з молитвами зверталися до дрібніших інстанцій, до того ж Миколая, Петра та інших. У жінок була своя стежка: вони довіряли свої скарги Матері Божій, а та вже передавала Сину чи Святому Духу — голубу».
• Щоб поновити свою святість, Сашко вирішив «творити добрі діла» — не їсти скоромного цілий тиждень, носити дідові воду, ходити до церкви або рятувати ластів’ят, як вони пови- падають із гнізда. Але пташенята не падали, і Сашко надумав піти на вулицю шанувати великих людей. Казали, що за це прощається багато всіляких гріхів на тім світі.
• «Одні тільки бажання творити добрі діла й зостались при мені на все життя».
Жив Гобсек надзвичайно скромно, у всьому собі відмовляючи. В нього була неймовірна жага накопичення золота. Герой вважав, що той, хто володіє золотом – володіє світом. Та чи принесли вони дійсно йому щастя? Адже він не витрачав їх. Гобсек не шукав спілкування з людьми, бо всі вони йому здавалися корисливими та нікчемними (окрім Дервіля)