Мелашка – одна з головних героїнь твору «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, дочка незаможного селянина, дружина лавріна. зовнішність : невисока, струнка, гнучка, гарна, мала тонкі чорні брови, «щоки червоні, як червоні яблука», «повновида, з тонким носиком». характер: ласкава, добра, вразлива, може постояти за свою сім’ю, перебуває під впливом свекрухи, сором’язлива, покірна, дуже кохає лавріна, не забуває батьків. ставлення до інших: шанує батьків, свекруху і свекра, намагається уникати конфліктів з іншими, дуже кохає лавріна. ставлення інших до мелашки: спочатку свекруха ставилася до неї, як і до мотрі, але після того, як мелашка сховалася в києві, і її там знайшли, ставлення до неї змінилося. її почали цінувати, вона робила стільки ж роботи, скільки й маруся. лаврін завжди її кохав. ставлення автора до мелашки: він співчуває цій героїні, симпатизує цій спокійній, врівноваженій українській дівчині. я вважаю, що мелашка любляча і терпляча жінка, вона гарна господиня і є сім’ї. але їй все ж таки слід проявляти більше волі.
Відповідь:
Ділимо твір умовно на три частини
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ
(Пісня про Богдана Хмельницького)
1 частина (Оспівування народного ватажка Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой, той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой, той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой, той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
2 частина ( Опис битви під Жовтими Водами)
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
"Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди".
"А я ляхів не боюся
І гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи.
На вашу біду".
3 частина (Опис поразки польсько-шляхетського війська)
Ой, втікали вражі ляхи —
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, —
Ой, прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Деякії повки, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти —
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Ген, там річка,
Через річку глиця —
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця...
Пояснення: