Объяснение:1. На уроці малювання Олесь зобразив (В) дятла.
2. Словами «Завзяття в тебе обмаль. А треба — в людях. Та отак побіля них, отак... Того — ліктем, того — почотом... Гульк — уперед вийшов» Олеся повчає (Г) дід Прокіп.
3. Прочитайте речення. Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся. Синонімом до виділеного слова є прикметник (Б) гострий.
4. Розкажіть про дитинство Гр. Тютюнника.
Григір Михайлович Тютюнник народився в селі Шилівці на Полтавщині. Дитинство було дуже складним. Коли у голодні 1930-і роки забрали діда, Григір перестав ходити й говорити. Коли хлопчикові було шість років, заарештували його тата, більше він його й не бачив. Пізніше батька визнають невинним, але посмертно.
5. Доведіть, що твір Гр. Тютюнника «Дивак» є оповіданням.
Оповідання — невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу. Твір Григора Тютюнника «Дивак» за жанром є оповіданням. Воно написане прозовою мовою, невелике за обсягом. У ньому розповідається про дві події (урок малювання і поїздку з дідом Прокопом у поле по солому), які відбулися за короткий проміжок часу (один день). Героїв в оповіданні небагато (Олесь, дід Прокіп, Федько Токайло.
6. Знайдіть у тексті оповідання вислови вчитися через пень- колоду та їхнього полку прибуде. Поясніть їх значення.
Вислів вчитися через пень-колоду означає вчитися аби як. Вислів їхнього полку прибуде означає збільшення кількості.
7. Що вказує на любов Олеся до природи, коли описується його дорога до школи?
На любов Олеся до природи, коли описується його дорога до школи, вказує бажання до старій сосні, хлопець «нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько»; він навшпиньки крадькома підходить подивитися на дятла, щоб не сполохати птаха; «ляснув долонею по льоду» і врятував пліточку.Повертаючись додому з дідом Прокопом, Олесь дбає про коня, чи не заважку ношу вони з дідом готують для нього. Така поведінка хлопчика свідчить про співчуття, піклування, любов до тварин.
8. Чи справедливо, на вашу думку, учителька повела себе з Олесем?
На уроці треба виконувати те, що каже вчитель. Можливо, достатньо було пояснити учневі, що так складена шкільна програма. Проте двійка для відмінника - це навіть прикріше, ніж зауваження. Можна зрозуміти стан хлопця. Але покидати клас без дозволу вчителя - це поганий вчинок.
9. Знайдіть описи природи в оповіданні «Дивак».
У бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу(перший сніг) трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром із верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк, — дятел порається.
Аж он під старою сосною латка шишок рябіє. Ба! Ще одна впала. Ось де він, дроворуб! Олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на косогір.
Повітря пахне торф'яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками, — там б'ють джерела: а праворуч, на мілині, де лід міцніший, гасає ватага школярів. Лід гнеться, цьворохкає од берега до берега, здуваючись попереду ватаги, мов ковдра на сіні. З проломин цівками цебенить вода і заливає плесо.
Під ногами лагідно, мов хмизок у лісі, потріскував лід,
Дно тьмарилося мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир (рослина, що росте у воді; водяна кропива), пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь.
Під мостом бився об палі вихор, згортав до купки сухий очеретяний лист і гнав його в берег.
У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші, а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном.
Сонце пробило в хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади.
Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом повищали й набрали войовничого вигляду. Ліпив мокрий сніг, припорошуючи білим конячі спини.
Попереду білою стіною підвівся бір. Він уже не гув і не шикав на коней.
Удосвіта знов загули на морозі сосни й закричали півні на горищах. Народжувався новий день.
Художні засоби (тропи) точно й коротко передають красу довкілля: дерев, снігу, птахів, бору, річки.
Епітети: лід тоненький, молодий; трава з зеленими чубчиками; стара сосна; бульбашки білі круглі; яскравим променем; дерева біжать, кружляють, ховаються;
Метафори:лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою, у вузенькому дуплі; дим угору тополиними стовпами; дно з мулистим пилком; промайнула чорна блискавиця й завмерла осторонь довгастою плямою - щука.
Объяснение:1. На уроці малювання Олесь зобразив (В) дятла.
2. Словами «Завзяття в тебе обмаль. А треба — в людях. Та отак побіля них, отак... Того — ліктем, того — почотом... Гульк — уперед вийшов» Олеся повчає (Г) дід Прокіп.
3. Прочитайте речення. Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся. Синонімом до виділеного слова є прикметник (Б) гострий.
4. Розкажіть про дитинство Гр. Тютюнника.
Григір Михайлович Тютюнник народився в селі Шилівці на Полтавщині. Дитинство було дуже складним. Коли у голодні 1930-і роки забрали діда, Григір перестав ходити й говорити. Коли хлопчикові було шість років, заарештували його тата, більше він його й не бачив. Пізніше батька визнають невинним, але посмертно.
5. Доведіть, що твір Гр. Тютюнника «Дивак» є оповіданням.
Оповідання — невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу. Твір Григора Тютюнника «Дивак» за жанром є оповіданням. Воно написане прозовою мовою, невелике за обсягом. У ньому розповідається про дві події (урок малювання і поїздку з дідом Прокопом у поле по солому), які відбулися за короткий проміжок часу (один день). Героїв в оповіданні небагато (Олесь, дід Прокіп, Федько Токайло.
6. Знайдіть у тексті оповідання вислови вчитися через пень- колоду та їхнього полку прибуде. Поясніть їх значення.
Вислів вчитися через пень-колоду означає вчитися аби як. Вислів їхнього полку прибуде означає збільшення кількості.
7. Що вказує на любов Олеся до природи, коли описується його дорога до школи?
На любов Олеся до природи, коли описується його дорога до школи, вказує бажання до старій сосні, хлопець «нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько»; він навшпиньки крадькома підходить подивитися на дятла, щоб не сполохати птаха; «ляснув долонею по льоду» і врятував пліточку.Повертаючись додому з дідом Прокопом, Олесь дбає про коня, чи не заважку ношу вони з дідом готують для нього. Така поведінка хлопчика свідчить про співчуття, піклування, любов до тварин.
8. Чи справедливо, на вашу думку, учителька повела себе з Олесем?
На уроці треба виконувати те, що каже вчитель. Можливо, достатньо було пояснити учневі, що так складена шкільна програма. Проте двійка для відмінника - це навіть прикріше, ніж зауваження. Можна зрозуміти стан хлопця. Але покидати клас без дозволу вчителя - це поганий вчинок.
9. Знайдіть описи природи в оповіданні «Дивак».
У бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу(перший сніг) трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром із верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк, — дятел порається.
Аж он під старою сосною латка шишок рябіє. Ба! Ще одна впала. Ось де він, дроворуб! Олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на косогір.
Повітря пахне торф'яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками, — там б'ють джерела: а праворуч, на мілині, де лід міцніший, гасає ватага школярів. Лід гнеться, цьворохкає од берега до берега, здуваючись попереду ватаги, мов ковдра на сіні. З проломин цівками цебенить вода і заливає плесо.
Під ногами лагідно, мов хмизок у лісі, потріскував лід,
Дно тьмарилося мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир (рослина, що росте у воді; водяна кропива), пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь.
Під мостом бився об палі вихор, згортав до купки сухий очеретяний лист і гнав його в берег.
У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші, а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном.
Сонце пробило в хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади.
Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом повищали й набрали войовничого вигляду. Ліпив мокрий сніг, припорошуючи білим конячі спини.
Попереду білою стіною підвівся бір. Він уже не гув і не шикав на коней.
Удосвіта знов загули на морозі сосни й закричали півні на горищах. Народжувався новий день.
Художні засоби (тропи) точно й коротко передають красу довкілля: дерев, снігу, птахів, бору, річки.
Епітети: лід тоненький, молодий; трава з зеленими чубчиками; стара сосна; бульбашки білі круглі; яскравим променем; дерева біжать, кружляють, ховаються;
Метафори:лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою, у вузенькому дуплі; дим угору тополиними стовпами; дно з мулистим пилком; промайнула чорна блискавиця й завмерла осторонь довгастою плямою - щука.