У духовних шуканнях Жульєна Сореля можна виділити кілька етапів: життя у Вер'єрі у своїй родині, а потім гувернером у сімействі мера пана де Реналя; перебування в Безансонській духовній семінарії; Париж, особняк маркіза де Ла-Моля; злочин і каяття у в'язниці.
Найважчим періодом у духовному становленні головного героя був безансонський період.
Думка про те, щоб стати священиком, виникла ще у Вер'єрі, коли Жульєн зрозумів, щ о іншого шляху зробити кар'єру для нього, простолюдина, не існує. Він ніколи не був набожним, але дуже хотів пробитися нагору. І хоча в Безансонську семінарію він пішов без особливого бажання, намагався прикласти зусилля волі і розуму, щоб досягти мети.
Ввійшовши в Безансон, Жульєн мріє зустріти там розумних і шляхетних людей, але він не знав, що розум і знання в семінарії треба було ховати, щоб не викликати до себе ненависті. Жульєн був усього-на-всього бідний сільський хлопчик, у якого не було знатних заступників. Єдине, що було в нього, — рекомендаційний лист вер'єрського священика Шелана. Приїхавши в Безансон, Сорель підійшов до воріт семінарії, побачив залізний золочений хрест на них і подумав: "Ось воно, це земне пекло, з якого мені вже не вийти!" І був недалекий від істини.
ответ:Коли я читав повість А. Я. Чайковського "За сестрою", мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас,викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і буди на нього схожим.
Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.
У духовних шуканнях Жульєна Сореля можна виділити кілька етапів: життя у Вер'єрі у своїй родині, а потім гувернером у сімействі мера пана де Реналя; перебування в Безансонській духовній семінарії; Париж, особняк маркіза де Ла-Моля; злочин і каяття у в'язниці.
Найважчим періодом у духовному становленні головного героя був безансонський період.
Думка про те, щоб стати священиком, виникла ще у Вер'єрі, коли Жульєн зрозумів, щ о іншого шляху зробити кар'єру для нього, простолюдина, не існує. Він ніколи не був набожним, але дуже хотів пробитися нагору. І хоча в Безансонську семінарію він пішов без особливого бажання, намагався прикласти зусилля волі і розуму, щоб досягти мети.
Ввійшовши в Безансон, Жульєн мріє зустріти там розумних і шляхетних людей, але він не знав, що розум і знання в семінарії треба було ховати, щоб не викликати до себе ненависті. Жульєн був усього-на-всього бідний сільський хлопчик, у якого не було знатних заступників. Єдине, що було в нього, — рекомендаційний лист вер'єрського священика Шелана. Приїхавши в Безансон, Сорель підійшов до воріт семінарії, побачив залізний золочений хрест на них і подумав: "Ось воно, це земне пекло, з якого мені вже не вийти!" І був недалекий від істини.
Объяснение:
ответ:Коли я читав повість А. Я. Чайковського "За сестрою", мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас,викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і буди на нього схожим.
Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.