Мені подобається творчість Сергія Гридіна,особливо три книги про Федька — комп’ютерного віруса, який самовільно прибув з Інтернету у людський світ.
Теми, які піднімає автор, справді важливі з огляду на глобальну комп’ютеризацію та негативний вплив цього явища на свідомість дітей, підлтіків. Адже з розповсюдженням мережі Інтернет та комп’ютерних ігор постав віртуальний світ, який поглинає користувачів настільки, що вони забувають про реальність. Тим паче, що у світі, створеному сучасними технологіями, все значно простіше. Клік комп’ютерної мишки може здійснити чудеса, автором і виконавцем яких є сам гравець: створити місто, країну, зробити супергероєм, перемогти монстрів, завоювати світи, взяти участь у зоряних війнах тощо. Таким чином здійснюється дитяча (та й доросла) мрія про всесильність і все можливість (хай навіть на екрані монітора). Значно складніше вийти з віртуального світу в реальний і жити звичайним буденним життя. Проблема, яка постала на фоні такого явища, це невідповідність реальності і вигаданого комп’ютерного світу.
Як повела б себе людина (дитина), якби опинилася насправді у віртуальному світі серед монстрів, чудовиськ, супергероїв, піратів тощо. Вирішення цієї проблеми на ться на художні твори Сергій Гридіна, створивши казкові повісті «Федько — прибулець з інтернету», «Федько у віртуальному місті» та пригодницьку повість «Федько у пошуках чупакабри».
Ці твори мене захопили, бо я сам більшість часу проводжу за ПК і розумію , що часто опиняюся в цьому “полоні”, коли втрачаєш реальність часу і відсторонюєшся від світу.Ця проблема є у більшості дітей, підлітків та дорослих.Тому вкрай важливо в потрібний час сказати “СТОП” , виходити з тенет інтернету, насолоджуватися життям, займатися спортом, читати книги, шукати нові цікаві міста, подорожувати та стати для самого себе та інших справжнім супергероєм.Бо, коли розумієш, що є залежність і можеш її подолати - це дійсно суперсила!:)))
Аналіз вірша "О слово рідне! Орле скутий!..", О. Олесь:
Тема: питання призначення поезії в житті народу та ролі поета в суспільстві.
Ідея: висловлина рядками - О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.
Вірш "О слово рідне! Орле скутий!.." є палким признанням митця в любові до рідної землі, до мови своїх дідів-прадідів, войовничу й волелюбну міць якої автор, услід за П. Кулішем і Лесею Українкою, порівнює з мечем. У той же час вона для нього — сонце, тобто невичерпне життєдайне джерело, у якому шукатимуть силу й натхнення грядущі покоління українців-патріотів. Поет дорікає тим сучасникам-манкуртам, що забули свою мову — "співочий грім батьків моїх".
Художні засоби: риторични вигуки й звертаннями: О слово рідне! Орле скутий!.., пейзажні порівняння: шум дерев, музика зір блакитнооких, шовковий спів степів широких, метафорични епітети: співочий грім, шовковий спів, левій рев Дніпра, міфологічно-біблійна символіка: дощами судними. Анафора: О слово! підсилює патетичність звучання, надає поезії урочистості, динамізму й мелодійної завершеності.
Мені подобається творчість Сергія Гридіна,особливо три книги про Федька — комп’ютерного віруса, який самовільно прибув з Інтернету у людський світ.
Теми, які піднімає автор, справді важливі з огляду на глобальну комп’ютеризацію та негативний вплив цього явища на свідомість дітей, підлтіків. Адже з розповсюдженням мережі Інтернет та комп’ютерних ігор постав віртуальний світ, який поглинає користувачів настільки, що вони забувають про реальність. Тим паче, що у світі, створеному сучасними технологіями, все значно простіше. Клік комп’ютерної мишки може здійснити чудеса, автором і виконавцем яких є сам гравець: створити місто, країну, зробити супергероєм, перемогти монстрів, завоювати світи, взяти участь у зоряних війнах тощо. Таким чином здійснюється дитяча (та й доросла) мрія про всесильність і все можливість (хай навіть на екрані монітора). Значно складніше вийти з віртуального світу в реальний і жити звичайним буденним життя. Проблема, яка постала на фоні такого явища, це невідповідність реальності і вигаданого комп’ютерного світу.
Як повела б себе людина (дитина), якби опинилася насправді у віртуальному світі серед монстрів, чудовиськ, супергероїв, піратів тощо. Вирішення цієї проблеми на ться на художні твори Сергій Гридіна, створивши казкові повісті «Федько — прибулець з інтернету», «Федько у віртуальному місті» та пригодницьку повість «Федько у пошуках чупакабри».
Ці твори мене захопили, бо я сам більшість часу проводжу за ПК і розумію , що часто опиняюся в цьому “полоні”, коли втрачаєш реальність часу і відсторонюєшся від світу.Ця проблема є у більшості дітей, підлітків та дорослих.Тому вкрай важливо в потрібний час сказати “СТОП” , виходити з тенет інтернету, насолоджуватися життям, займатися спортом, читати книги, шукати нові цікаві міста, подорожувати та стати для самого себе та інших справжнім супергероєм.Бо, коли розумієш, що є залежність і можеш її подолати - це дійсно суперсила!:)))
Объяснение:
Объяснение:
Аналіз вірша "О слово рідне! Орле скутий!..", О. Олесь:
Тема: питання призначення поезії в житті народу та ролі поета в суспільстві.
Ідея: висловлина рядками - О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.
Вірш "О слово рідне! Орле скутий!.." є палким признанням митця в любові до рідної землі, до мови своїх дідів-прадідів, войовничу й волелюбну міць якої автор, услід за П. Кулішем і Лесею Українкою, порівнює з мечем. У той же час вона для нього — сонце, тобто невичерпне життєдайне джерело, у якому шукатимуть силу й натхнення грядущі покоління українців-патріотів. Поет дорікає тим сучасникам-манкуртам, що забули свою мову — "співочий грім батьків моїх".
Художні засоби: риторични вигуки й звертаннями: О слово рідне! Орле скутий!.., пейзажні порівняння: шум дерев, музика зір блакитнооких, шовковий спів степів широких, метафорични епітети: співочий грім, шовковий спів, левій рев Дніпра, міфологічно-біблійна символіка: дощами судними. Анафора: О слово! підсилює патетичність звучання, надає поезії урочистості, динамізму й мелодійної завершеності.
Поетичні засоби: чотиристопний ямб