Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ'яненхо у повісті "Маруся" створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ'яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів.Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки своїй набожності та чесній праці здобув щастя, задоволення від своєї праці та достаток у господарстві.Такими ж привабливими рисами наділені й інші герої повісті. Маруся, дочка Наума Дрота, викликає симпатію своєю зовнішньою красою, яку письменник змальовує у дусі народнопісенної творчості: "Висока, прямісінька,... чорнявенька, очиці як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку..." Автор докладно описує святкове вбрання Марусі, традиційне для заможних українських дівчат: кілька разків намиста, червона юпка, біленька тонка сорочка з вишитими червоними нитками пишними рукавами... Маруся — справжня красуня. Так само прекрасний і духовний світ дівчини. Вона тиха, смирна, покірна, набожна. А головне — роботяща. В усьому допомагає батькам, які обходяться без наймички, мати за нею сидить склавши руки.До пари Марусі її коханий Василь. Ідеальній зовнішності парубка відповідає така сама вдача: чесний, скромний, добрий, щирий у почуттях, працьовитий. Покохавши Марусю, Василь здатний зробити все для здобуття щастя з коханою. Він наймається до купця, щоб тяжкою працею заробити на "найомщика", який би пішов замість нього в солдати.Квітка-Основ'яненко — глибокий знавець народного життя, показав, що на перешкоді до щастя двох закоханих стоїть реальний життєвий конфлікт того часу — загроза страшної миколаївської солдатчини: важка двадцятип'ятирічна солдатська служба для хлопця і злиденна доля жінки-солдатки для дівчини.Історія чистого й вірного кохання Марусі та Василя закінчилася трагічно. Маруся, страждаючи від розлуки з коханим, до того ж застудилася і, тяжко захворівши, померла. Василь, повернувшись із заробітків і не заставши коханої живою, йде в монастир і там невдовзі помирає з горя.Хоч автор ідеалізує життя і взаємини селян у творі, проте викривається в ньому й сувора правда про соціальне лихо тих часів — солдатчину, беззахисність сироти.Повість "Маруся" була першою в українській прозі спробою реалістично змалювати тодішнє селянське життя. І авторові ця спроба повною мірою вдалася. Читачі познайомилися не тільки з названими героями, а й з героєм іншим — Україною, з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями.
Пояснення: У Яви(насправді його звали Іваном, це ім"я він сам собі дав) було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. Він завжди вигадує різні пригоди, у яких завжди приймає участь і його ліпший товариш Павлуша.Тому його характер енергійний й відчайдушний. Незважаючи на всі бешкети Яви, цей хлопець здатний і на серйозні вчинки. Наприклад, коли йому знадобилося перездавати екзамен, він знайшов в собі сили все літо готуватися до перездачі, навіть острів собі знайшов,вважаючи себе «Робінзоном Кукурузо». Ява завжди має благородні наміри, він герой!
Павлуша більш спокійнишій хлопець, який навіть захоплюється малюванням.Відмінно від Яви він завжди тримається одної думки.От захотів він стати льотчиком, так і тримається цієї думки, бо в Яви було безліч різних професій.В нього відстовбурчені вуха, немає веснянок.і як говорить, то робить це повільно.Ява ж стрегоче, як з кулемета
Відповідь:
Пояснення: У Яви(насправді його звали Іваном, це ім"я він сам собі дав) було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. Він завжди вигадує різні пригоди, у яких завжди приймає участь і його ліпший товариш Павлуша.Тому його характер енергійний й відчайдушний. Незважаючи на всі бешкети Яви, цей хлопець здатний і на серйозні вчинки. Наприклад, коли йому знадобилося перездавати екзамен, він знайшов в собі сили все літо готуватися до перездачі, навіть острів собі знайшов,вважаючи себе «Робінзоном Кукурузо». Ява завжди має благородні наміри, він герой!
Павлуша більш спокійнишій хлопець, який навіть захоплюється малюванням.Відмінно від Яви він завжди тримається одної думки.От захотів він стати льотчиком, так і тримається цієї думки, бо в Яви було безліч різних професій.В нього відстовбурчені вуха, немає веснянок.і як говорить, то робить це повільно.Ява ж стрегоче, як з кулемета