Незважаючи на плин часу, твір Івана Котляревського “Наталка Полтавка” не втратив актуальності і в наш час. Основна проблема твору в тому, що один із батьків головного героя, молодої дівчини Наталки, а саме її мати, прагне видати свою дочку заміж за не кохану, але забезпечену людини. При цьому природно, що основним спонукальним мотивом у житті Наталки є не прагнення вдаліше вийти заміж, а бажання бути разом зі своїм улюбленим Петром, який ніколи не мав у своєму розпорядженні багатств, тому був вимушений піти на заробітки і згодом кудись пропав. Але Петро дуже довго не повертався і Наталка вже навіть обвінчалася з іншим, з тим, хто її мати цілком собі влаштовував. Зрештою п’єса завершується позитивно для Наталки та інших головних героїв – Петро не просто повертається, він повертається вже забезпеченою людиною, колишній наречений з розумінням ставиться до ситуації, та й Наталчина мати не заперечує проти возз’єднання закоханих один в одного Петра і Наталки.
Які паралелі можна провести по відношення до нашого часу? Перш за все, варто сказати, що сьогодні батьки не мають такого великого впливу на вибір коханого їхніх дітей. Звичайно, вони можуть прагнути видати дочку заміж або одружити сина на тому чи тій, хто здається їм краще. Але якщо у дитини є категорична відмова і воля підтвердити свій вибір, бажання батьків ніколи не реалізується. Кожен сам вільний визначати, як він або вона буде проживати своє особисте життя. Це гарантується як державою, так і всіма суспільними інститутами. У той же час, варто сказати, що сьогодні значення матеріальних благ тільки вирісло порівняно з часами, зображеними у п’єсі. Тому нерідко люди самостійно, без примусу або наполегливих порад з боку родичів, приймають рішення про більш вигідний в плані фінансів шлюбі, а не про шлюб по любові. Здавалося б, на перший погляд це здається дивним, адже сьогодні життя людей об’єктивно краще, ніж раніше, а потреби виживати вже немає. Пояснюється все це тим, що можливість споживати велику кількість матеріальних благ фактично замінила безлічі людей потребу любити і бути любимими. Звичайно, з цього правила є й винятки, але їх не так багато. Шлюб з розрахунку самих наречених став значно більш поширеним явищем, ніж раніше, а вплив батьків на вибір потенційного чоловіка або дружини їх дитини знизився.
Таким чином, можна констатувати, що п’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка” залишається актуальною, але сучасність все ж дещо відрізняється від часів, зображених у ній, і має свої особливості.
Найчарівніший прояв любові — кохання. Це почуття знову й знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Кохання змінює людину, в її душі ніби розквітає чарівна квітка, яка своїм тонким ароматом заповнює кожну клітину; кохання дарує людині радість, гармонію — саме таким є ідеальне уявлення про це почуття. Та чи існує таке кохання? Чи кожна людина зустріне його на своєму шляху? На мою думку, кохання, у тому разі, коли воно дійсно справжнє, — це важке випробування. Таке почуття ніколи не покине людину, які б не були обставини. Йому байдужі відстань, час, вік, розставання. Не завжди можна ототожнити таке почуття із щастям. Навпаки, зазвичай воно приносить великі страждання, часто закінчується трагічно: смертю, в'язницею, божевіллям. Леся Українка писала : «Ні, то ти забула, яке повинно бути кохання справжнє! Кохання — як вода, — плавке та бистре; рве, грає, затягає й топить» («Лісова пісня»). Тому людина часто обминає своє справжнє кохання і знаходить буденність, у якій і проживає тихо та спокійно своє життя — без великого щастя, але й без великого горя. Більш примітивні люди взагалі не здатні на це піднесене почуття. Для них кохання — лише задоволення фізіологічних потреб. Хоча така «штучна» любов і здається стабільною, іноді вона закінчується дуже швидко, або навіть переходить у відразу та ненависть. Бо люди не можуть жити разом протягом тривалого часу, не маючи нічого спільного. Таким чином, виникають конфлікти, що неминуче ведуть до руйнування хиткого сімейного союзу. Трапляється й таке, що людина задля надбання матеріальних цінностей нехтує своїм справжнім коханням. Шлюб за розрахунком у сучасному житті — річ зовсім не рідкісна. Іноді ж навпаки — щире кохання стає неможливим через соціальну нерівність чи через інші життєві обставини, що його не стосуються.
Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2016/12/tvir-na-temy-kohannya-shchastia-chu-vyaznucia-bog-vid-yakoyi-zahovav-klyuchi.html
Незважаючи на плин часу, твір Івана Котляревського “Наталка Полтавка” не втратив актуальності і в наш час. Основна проблема твору в тому, що один із батьків головного героя, молодої дівчини Наталки, а саме її мати, прагне видати свою дочку заміж за не кохану, але забезпечену людини. При цьому природно, що основним спонукальним мотивом у житті Наталки є не прагнення вдаліше вийти заміж, а бажання бути разом зі своїм улюбленим Петром, який ніколи не мав у своєму розпорядженні багатств, тому був вимушений піти на заробітки і згодом кудись пропав. Але Петро дуже довго не повертався і Наталка вже навіть обвінчалася з іншим, з тим, хто її мати цілком собі влаштовував. Зрештою п’єса завершується позитивно для Наталки та інших головних героїв – Петро не просто повертається, він повертається вже забезпеченою людиною, колишній наречений з розумінням ставиться до ситуації, та й Наталчина мати не заперечує проти возз’єднання закоханих один в одного Петра і Наталки.
Які паралелі можна провести по відношення до нашого часу? Перш за все, варто сказати, що сьогодні батьки не мають такого великого впливу на вибір коханого їхніх дітей. Звичайно, вони можуть прагнути видати дочку заміж або одружити сина на тому чи тій, хто здається їм краще. Але якщо у дитини є категорична відмова і воля підтвердити свій вибір, бажання батьків ніколи не реалізується. Кожен сам вільний визначати, як він або вона буде проживати своє особисте життя. Це гарантується як державою, так і всіма суспільними інститутами. У той же час, варто сказати, що сьогодні значення матеріальних благ тільки вирісло порівняно з часами, зображеними у п’єсі. Тому нерідко люди самостійно, без примусу або наполегливих порад з боку родичів, приймають рішення про більш вигідний в плані фінансів шлюбі, а не про шлюб по любові. Здавалося б, на перший погляд це здається дивним, адже сьогодні життя людей об’єктивно краще, ніж раніше, а потреби виживати вже немає. Пояснюється все це тим, що можливість споживати велику кількість матеріальних благ фактично замінила безлічі людей потребу любити і бути любимими. Звичайно, з цього правила є й винятки, але їх не так багато. Шлюб з розрахунку самих наречених став значно більш поширеним явищем, ніж раніше, а вплив батьків на вибір потенційного чоловіка або дружини їх дитини знизився.
Таким чином, можна констатувати, що п’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка” залишається актуальною, але сучасність все ж дещо відрізняється від часів, зображених у ній, і має свої особливості.
Объяснение:
Найчарівніший прояв любові — кохання. Це почуття знову й знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Кохання змінює людину, в її душі ніби розквітає чарівна квітка, яка своїм тонким ароматом заповнює кожну клітину; кохання дарує людині радість, гармонію — саме таким є ідеальне уявлення про це почуття. Та чи існує таке кохання? Чи кожна людина зустріне його на своєму шляху? На мою думку, кохання, у тому разі, коли воно дійсно справжнє, — це важке випробування. Таке почуття ніколи не покине людину, які б не були обставини. Йому байдужі відстань, час, вік, розставання. Не завжди можна ототожнити таке почуття із щастям. Навпаки, зазвичай воно приносить великі страждання, часто закінчується трагічно: смертю, в'язницею, божевіллям. Леся Українка писала : «Ні, то ти забула, яке повинно бути кохання справжнє! Кохання — як вода, — плавке та бистре; рве, грає, затягає й топить» («Лісова пісня»). Тому людина часто обминає своє справжнє кохання і знаходить буденність, у якій і проживає тихо та спокійно своє життя — без великого щастя, але й без великого горя. Більш примітивні люди взагалі не здатні на це піднесене почуття. Для них кохання — лише задоволення фізіологічних потреб. Хоча така «штучна» любов і здається стабільною, іноді вона закінчується дуже швидко, або навіть переходить у відразу та ненависть. Бо люди не можуть жити разом протягом тривалого часу, не маючи нічого спільного. Таким чином, виникають конфлікти, що неминуче ведуть до руйнування хиткого сімейного союзу. Трапляється й таке, що людина задля надбання матеріальних цінностей нехтує своїм справжнім коханням. Шлюб за розрахунком у сучасному житті — річ зовсім не рідкісна. Іноді ж навпаки — щире кохання стає неможливим через соціальну нерівність чи через інші життєві обставини, що його не стосуються.
Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2016/12/tvir-na-temy-kohannya-shchastia-chu-vyaznucia-bog-vid-yakoyi-zahovav-klyuchi.html
Объяснение: