ОЧЕНЬ Твір роздум за новелою "ніч перед боєм " на тему : "Де б я не був , як би не гули навколо мене ворожі вихори , їм ніколи вже не затушить того вогню ,що викресав з мене колись у човні дід Платон... Що наше життя? Що наша кров , коли страждає вся наша земля , увесь народ?"
"Наш отаман Гамалія,
Отаман завзятий,
Забрав хлопців та й поїхав
По морю гуляти;
По морю гуляти,
Слави добувати,
Із турецької неволі
Братів визволяти."
Мова йде про те, як козацький отаман Гамалія взяв своїх козаків-вояків та й поїхав визволяти з турецького полону товаришів-побратимів, котрих до того схопили яничари і посадили в темницю в кайдани. Полонені козаки звертаються до природи - вітру, хвиль - щоб та до м донести до отамана звістку про те, що вони потребують до чекають на своїх товаришів, інакше турки їх стратять. Визвольний похід завершився вдало, полонених визволено.
Моя вертикальная реальность страшная
в моей реальности находится пеннивайз и другие призраки
в начале я ходил по улице и гулял,вдруг я увидел красный шарик,и взял его.И пошёл дальше. На середине:Потом я услышал смех жуткий смех пеннивайза.Я побежал со всей силой.Но не мог добраться до дома,меня схватил пеннивайз.Он усыпил меня и вёз в какое то место. Я не мог позвать на так как я не мог двигаться.Он остановился,и с кем то разговаривал,я открыл глаза с надеждой хоть что то увидеть.Там были люди в масках.Они все были в масках,мне было страшно и я потерял сознание.в конце:Он точит лезвия открыл мне живое и написал туда ОНО мне было больно но я не мог ничего сказать.Он оставил меня в тёмном лесу и ушёл.А я не мог ничего сделать и лежал утром меня забрали в больницу