Життя мишки у багатого господаря. Зустрівшись зі своїми сестрами з міста, мишка дізнається про голодне життя їх та людей. Господар, зважаючи на голодний воєнний час, наживається, зба- гачується, а гроші складає у ящик під ліжко. Він байдуже ставиться до жінки-жебрачки, якій не хоче подати милостиню. Війна для госпо- даря — щасливий час, коли він може збагатитися. Мишка вирішує завдати шкоди господарю за його жорстокість, брех- ню, жагу до збагачення. Вона довго гризла ящик з грошима, а потрапивши до нього, перетрощила геть усе. Після чого залишає хату господаря. Побачивши скоєне, господар в усьому звинувачує жінку, яка жаліла молока, щоб тримати кота
«Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!..»
«Дивись, як люде, так і ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа – перве діло»
«Краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам!»
«Бог дасть, дочку пристрою, тоді зажи-ву настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать»
«Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими»
«Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах – Боруля, а у старих – Беруля!..»
«Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».
«Напам’ять заучую. Мені Антон Спи-ридоновнч совітують виучувать бумаги напам’ять. Він тоже виучував, а тепер столоначальником по уголовній часті»
«Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женю-ся на багатій»
«І в дворянстві одказали, і земський суд скасували, і я остався за штатом»
з міста, мишка дізнається про голодне життя їх та людей.
Господар, зважаючи на голодний воєнний час, наживається, зба-
гачується, а гроші складає у ящик під ліжко. Він байдуже ставиться
до жінки-жебрачки, якій не хоче подати милостиню. Війна для госпо-
даря — щасливий час, коли він може збагатитися. Мишка вирішує завдати шкоди господарю за його жорстокість, брех-
ню, жагу до збагачення. Вона довго гризла ящик з грошима, а потрапивши
до нього, перетрощила геть усе. Після чого залишає хату господаря.
Побачивши скоєне, господар в усьому звинувачує жінку, яка жаліла
молока, щоб тримати кота
Відповідь:
Пояснення:
«Я – не бидло і син мій – не теля!»
«Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!..»
«Дивись, як люде, так і ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа – перве діло»
«Краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам!»
«Бог дасть, дочку пристрою, тоді зажи-ву настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать»
«Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими»
«Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах – Боруля, а у старих – Беруля!..»
«Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».
«Напам’ять заучую. Мені Антон Спи-ридоновнч совітують виучувать бумаги напам’ять. Він тоже виучував, а тепер столоначальником по уголовній часті»
«Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женю-ся на багатій»
«І в дворянстві одказали, і земський суд скасували, і я остався за штатом»