Опишіть картину В.Рекуненка "Джаз" В описі потрібно використати 2 речення з відокремлено обставиною , серед яких обов'язково повинен бути дієприкметниковий зворот. 1-2 речення з відокремленим додатком. 1 речення з дієприслівниковим зворотом. Без дотримання вимог завдання НЕ БУДЕ ЗАРАХОВАНЕ
https://res.cloudinary.com/gopollock/image/upload/c_limit,h_416,w_640/sx8bt78cxbuzv8fo3tbk

Що таке щастя? Щось матеріальне, як вілла на Гавайях, десяток автомобілів Bentley в гаражі...? Чи навпаки, ефірне та гнучке, незвичайне і повсякденне водночас? Дія нас щастя - це мрія, що не має форми та матерії.
А мрії наші іноді бувають настільки вибагливими, що стають божевільними. Та якими б оригінальними не були наші думки, зрештою всі бажають бути щасливими. Не завжди для нас успіх - щось конкретне. І коли мрія отримує форму, то іноді виявляється зовсім не тим, що ми намагалися уявити. 
Режисер вважає, що щасливим його зробить інвестор, який вкладе свої мільйони в майбутній блокбастер, домогосподарка найкращим подарунком до будь-якого свята вважає пилосос або набір виделок (дарма, що чоловік вимагає розлучення з того часу, коли він сів на одну з таких виделок)...                                               Фортуна не посміхається тим, хто не докладає зусиль, щоб бути щасливим. Я, наприклад, досі не розумію людей, що понад усе прагнуть виграти в лотерею. Жага легких грошей вбиває в нас бажання працювати і самовдосконалюватися. 
А між тим, не треба вважати щасливим того, хто залежить від випадкового щастя.                                                                                                                   Тому врешті-решт спадає на думку, що заможність і все інше, що її стосується - це всього-на-всього бонус. Щоб не виникало найсумніших думок від безнадії.      Є люди, які працюють ледь не цілодобово, недосипають і недоїдають, але вважають себе щасливими, тому що Бог подарував їм кусень хліба. А інші, котрі незадоволені своєю долею, звинувачують у своїх проблемах курс долара, погоду і пасажирів тролейбуса, скаржаться на державне правління і низьку заробітну платню. Таким людям складно жити в цьому світі...                                             "Що може зробити тебе щасливим?" Одразу в уяві виникають образи: гроші, гроші, ще раз гроші, жінка-красуня і чарівні діти, янголятка з наївними оченятами та рогаткою в руці.                                                                                Ми теж вже потім згадуємо про моральні цінності, про радість, турботу, любов... Про всі ті речі, що запалюють вогник в наших очах, дарують спокій нашому серцю. Але чому так відбувається? Ми недоїдаємо і тому ми скупі? - та наче ні. Головна мета нашого життя - стати успішним бізнесменом? - теж ні. А між іншим, ви помічали, що щастя приходить лише до щасливих людей?
Щастя вимірюється не в доларах, а в моментах, коли на душі так хороше, що виростають крила. Ми самі є його творцями.                                                          Якщо хочеш бути щасливим, ти просто можеш ним бути.   

Вы будете смеяться, но всё что связано с Тарасом Шевченко и его «Кобзарём» напрямую связано с одним из методов захвата власти в чужой стране. Я подробно покажу это ниже мне в этом простой и логичный анализ прижизненных и последующих изданий его произведений.Что то странное творится и с «Кобзарём» и с его автором.При жизни Т. Г. Шевченко было несколько изданий «Кобзаря»:— первое, в 1840 году в Санкт-Петербурге, книга насчитывала всего 20 страниц;— второе издание было в 1844 году вместе с поэмой «Гайдамаки», под общим названием «Чигиринский кобзарь», и появилось исключительно потому, что сама по себе поэма «Гайдамаки» изданная в 1841-1842 году, почти не продавалась, а с 1844 года шла в «нагрузку» ко второму изданию «Кобзаря»;— третье издание было уже в 1860 году, уже после возвращения Шевченко из москалей (из солдат), обратно в Питер.Но вот что интересно, ни одно прижизненное издание «Кобзаря»  простому человеку посмотреть нереально! Даже фотокопии нормальной нет, что бы можно было посмотреть на каком же всё таки языке писал свои вирши нынешний «классик украинской литературы». Я даже больше скажу, даже посмертные издания «Кобзаря» практически отсутствуют до советского времени, а те что есть – почему то были составлены, отредактированы и переведены (!) во Львове (в то время Львов это не Россия, не Украина, а Австро-Венгрия!)!Хотя прямо о переводе трудов Шевченко не написано, а написано «выверено» по, внимание (!) «оригинальным рукописям Шевченко»!