Епітет — це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості, насиченості.Епі́тет- визначення при слові, що впливає на його виразність. Порівняння – порівняно – проти Іменником порівняння українці користуються досить широко. “Чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідничці дівчинки з перепеленям на стерні” (Андрій Головко). Без порівняння – незрівнянно. “Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні” (Михайло Коцюбинський). Над усяке порівняння – незрівнянно більше, краще. У цих реченнях, висловах порівняння звучить цілком природно. Чого не можна сказати про фрази, в яких воно вжите з прийменниками в і при як відповідник російських по сравнению, сравнительно. Ось одна з них: “При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень”. Тут правильно було б: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння... виходить. Прислівник порівняно слушний там, де йдеться про порівняння з ким-, чим-небудь. “Порівняно з іншими Бронников мав добрий заробіток – професія машиніста по південних економіях вважалася досить дефіцитною” (Олесь Гончар). З таким самим значенням інколи виступає й прийменник проти: “І стіл був багатший проти звичайного” (Леонід Смілянський), “Проти того ж періоду минулого року...” (з газети). 2. Порівнюючи – порівняно Порівнюючи. Природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): “Порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед”. Однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.
Михайлик це звичайний хлопец з бідної сім'ї , але що ж мені у ньому сподобалося?
На сам перед мене зачепила його велика тяга до знань. Його ходіння вчитися легко можна побачити у творі, адже ,якщо він би не хотів вчитися , тоді б він сидів у дома і виправдовувався відсутністю чобіт, а так ми бачимо що він готовий терпіти навіть наслідки однокласників заради відкриття нового. Також Михайлик мені сподобався за його велике серце. Його милосердність також можна побачити у творі, коли він замість того щоб обміняти гарбузове насіння на книгу про яку він так довго мріяв , він дав частину насіння жінці та її сину які жебракували , а замість омріяної книжки отримав казки.Я вважаю , що цих двох прикладів достатньо , щоб пояснити , що я люблю Михайлика за його спрагу до знань та за милосердність якої так не вистачає багатьом людям.
Порівняння – порівняно – проти
Іменником порівняння українці користуються досить широко. “Чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідничці дівчинки з перепеленям на стерні” (Андрій Головко). Без порівняння – незрівнянно. “Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні” (Михайло Коцюбинський). Над усяке порівняння – незрівнянно більше, краще. У цих реченнях, висловах порівняння звучить цілком природно. Чого не можна сказати про фрази, в яких воно вжите з прийменниками в і при як відповідник російських по сравнению, сравнительно. Ось одна з них: “При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень”. Тут правильно було б: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння... виходить.
Прислівник порівняно слушний там, де йдеться про порівняння з ким-, чим-небудь. “Порівняно з іншими Бронников мав добрий заробіток – професія машиніста по південних економіях вважалася досить дефіцитною” (Олесь Гончар).
З таким самим значенням інколи виступає й прийменник проти: “І стіл був багатший проти звичайного” (Леонід Смілянський), “Проти того ж періоду минулого року...” (з газети).
2. Порівнюючи – порівняно
Порівнюючи. Природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): “Порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед”. Однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.
Михайлик це звичайний хлопец з бідної сім'ї , але що ж мені у ньому сподобалося?
На сам перед мене зачепила його велика тяга до знань. Його ходіння вчитися легко можна побачити у творі, адже ,якщо він би не хотів вчитися , тоді б він сидів у дома і виправдовувався відсутністю чобіт, а так ми бачимо що він готовий терпіти навіть наслідки однокласників заради відкриття нового. Також Михайлик мені сподобався за його велике серце. Його милосердність також можна побачити у творі, коли він замість того щоб обміняти гарбузове насіння на книгу про яку він так довго мріяв , він дав частину насіння жінці та її сину які жебракували , а замість омріяної книжки отримав казки.Я вважаю , що цих двох прикладів достатньо , щоб пояснити , що я люблю Михайлика за його спрагу до знань та за милосердність якої так не вистачає багатьом людям.
Объяснение:
PS: это все на что хватило моей скудной фантазии.