Підкресліть художні засоби і назвіть їх .
І твоя не зрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші твої
Приливайте до колиски,лебеді ,як мріі.

Це  пыдыйде чи може  я не так написала! сашко-цитатна характеристика : гостро відчуває несправедливість дорослих по відношенню до сіроманця " він один, а їх онде скільки " сміливий, ладен на все, аби врятувати друга, наважується йти в одесу разом з сіроманцем, аби йому врятували зір: " кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося сні на сніг кожушину " лагідний, завжди лагідно звертається до вовка турботливий, добрий, вірний друг: " я з тобою, я тебе не покину і не ві нікому " любить ліс і все, що в лісі : " до школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а сашко ходив стежиною, лісом". чепіжний-цитатна характеристика жорстокий-б"є коня прикладом, прив'язує вовка за шию до драбини боягузливий-підняв руки вгору, коли вовк загнав його в болото, говорить про потоп " загарбався головою в сніг", " задкував лісом". злопам"ятний -неодноразово згадує про козу, яку з'їв сіроманець злостивий- говорить про те, чому ввок не з"їв коня, коли той був ще молодий глузливий- глузує з собак, коли ті зачули сроманця як його впіймали, з дружини, яка годує собаку лютий- люто рушає на старого вовка, влаштовує погоню на нього безжалісний до коня, вовка, собак запобіжливий, послужливий " слухаю", " єсть" користолюбний-думає про те, як продасть цуценят брехливий-гоорить про те, що вовк з"їв вівцю, толочить посіви. схильний до крадіжок " як и я був вовком, я б тоді все розказав сіроманцеві і про чепіжного, як він ночами краде в полі солому " грубий-на грубість героя вказує його мова-груба та зневажлива

Мені здається, що старий кайдаш не досить уваги приділяв вихованню своїх синів. «він був добрий стельмах, заробляв добрі гроші, але ніяк не міг удержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря. панщина поклала на кайдашеві свій відбиток». чимало настраждавшись, наробившись за свій вік так, що «аж шкура болить», кайдаш намагається знайти забуття в чарці. потоваришувавши з оковитою, він втрачає повагу старшого сина карпа. я думаю, що карпо, старший син кайдаша, з дитинства був грубуватим, ріс черствим, бездушним. ці риси поступово тільки набирали обертів. він був першою дитиною, мабуть, його більше пестили, пробачали грубість. коли парубкував, то теж був мовчазний, гордовитий, ніколи навіть не сміявся. «його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». після одруження та народження сина карпо ніби виріс у власних очах, відчув себе справжнім хазяїном. починає поводити себе ще більш егоїстично. він ніколи не був покірним, не змовчував батькам, під час сварки через мотовило вперше підняв на старого кайдаша руку. про його жорстокість та черствість знало все село. я погоджуюсь із тим, що батьки належним чином не займалися його вихованням, тому й мають такий результат. я не згоден із думкою, що кайдаш не займався вихованням дітей, тому що він був богомольна людина, а значить цінував свою сім’ю й доклав усіх зусиль для виховання хлопців. на мій погляд, стара кайдашиха не знаходить спільної мови зі старшим сином та невісткою, тому що на неї панщина наклала свій відбиток. замолоду вона довго служила в панів і «набралася од їх трохи панства», «до природної звичайності української селянки пристало щось вже дуже солодке, аж нудне», зовнішня пиха, облесливість у розмові. я не згоден із думкою, що у сварках винні батьки. розпалюванню ворожнечі сприяли й невістки, особливо мотря. у неї надто дріб’язкова натура. вона ладна лаятися за яйця, курей, кухоль, а наслідки всього цього жахливі — порушення етичних норм, народної моралі, бо син здіймає руку на батька, мотря вибиває кайдашисі око, карпо женеться з дрючком за матір’ю, заганяє в ставок і ладен вдарити, та зупиняється, бо «не так шкода, матері, як чобіт». джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua